АКТУАЛЬНО

«Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви, це її інтелектуальне життя!» − десять тез про богослов’я в Україні

Четвер, 14 грудня 2017, 12:39
Перспективи розвитку богослов’я в Україні обговорювали в прямому ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги». Гостем студії «Живого ТБ» був диякон Роман Завійський, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, перший громадянин України, який захистив докторат з богослов’я в Оксфордському університеті.
  • Богослов’я − це інтерпретація Божого Об’явлення і його випромінювання на різні сфери нашого життя. Богослов покликаний прокладати місток між Євангелієм та повсякденним життям.
     
  • Одне з духовно-аскетичних визначень богослова − це той, хто молиться. Тобто богослов’я завжди пов’язане з молитвою, з літургійним життям Церкви.
     
  • Часто ми означуємо Церкву як Тіло Христове, як організм. Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви, її інтелектуальне життя. Сам мозок не може функціонувати без взаємодії з іншими органами, але якщо в людини щось негаразд із мозком – це створює великі проблеми.
     
  • Найкращі і найвідоміші університети світу спочатку поставали як духовні семінарії або як богословські факультети. Богослов’я завжди було центральним і найстаршим стержнем в лоні західних університетів, який світоглядно тримав його як один цілісний організм.
     
  • Більшість громадян сьогодні готові прийняти «сервіс Церкви» не більше ніж три рази за життя – хрещення, шлюб і похорон. Але Церква сьогодні має відповіді на питання зі сфери політики, економіки, суспільних відносин. У католицькій традиції це називається суспільним вченням, соціальною доктриною Церкви.
     
  • Після Революції гідності суспільство відчуло, що Церква має меседжі для нього, але важливо щоб в середовищі священиків і мирян зростала свідомість потреби виходу в суспільну сферу. Це є свого роду дифузія богослов’я в суспільство.
     
  • Існують певні сфери життя, де люди з релігійним світоглядом можуть краще і ефективніше виконувати служіння, ніж це може забезпечити держава чи уряд. Ті, хто вивчав богослов’я, можуть себе проявити в цій сфері.
     
  • Українські Церкви пройшли довгий шлях до визнання богослов’я як наукової і навчальної дисципліни. Через десятиліття панування комунізму й атеїстичного світогляду наше суспільство втратило розуміння потреби богослов’я і того, як воно взаємодіє з іншими дисциплінами, а також те, як воно служить Церкві й суспільству.
     
  • Офіційне визнання богословської освіти в Україні відкриває широку палітру можливостей. Людина, яка здобула бакалаврат з богослов’я, може продовжувати навчання на будь-якій гуманітарній спеціальності і навпаки. Ця міждисциплінарність створює дуже творчий контекст. На прикладі Католицького університету ми бачимо, як людина, що має багаж знань з іншої гуманітарної сфери, зіткнувшись з богослов’ям, просто «творчо вибухає».
     
  • Богослов’я сьогодні може відповідати на складні запитання з наукової сфери. Нещодавно в періодичному виданні Філософсько-богословського факультету УКУ вийшла стаття про Воплочення Христа з перспективи сучасної ембріології і генетики, а також яка роль у цьому Діви Марії.  
     

Департамент інформації УГКЦ

 

ПУБЛІКАЦІЇ

Проповідь Блаженнішого Святослава на інтронізації екзарха Німеччини та країн Скандинавії владики Богдана Дзюраха19 квітня

Бути християнином, приймати хрещення Христове означає бути готовим послужити. Причащатися Його Тіла і Крові означає мати силу здійснити це...