«Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви, це її інтелектуальне життя!» − десять тез про богослов’я в Україні
Четвер, 14 грудня 2017, 13:39 Перспективи розвитку богослов’я в Україні обговорювали в прямому ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги». Гостем студії «Живого ТБ» був диякон Роман Завійський, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, перший громадянин України, який захистив докторат з богослов’я в Оксфордському університеті.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- У сьогоднішній програмі «Відкрита Церква» з Блаженнішим Святославом будемо говорити про християнство і патріотизм
- «Не для того, щоб вона стала якоюсь супер річчю». Отець Тарас Байцар про те, навіщо ми освячуємо речі?
-
Богослов’я − це інтерпретація Божого Об’явлення і його випромінювання на різні сфери нашого життя. Богослов покликаний прокладати місток між Євангелієм та повсякденним життям.
-
Одне з духовно-аскетичних визначень богослова − це той, хто молиться. Тобто богослов’я завжди пов’язане з молитвою, з літургійним життям Церкви.
-
Часто ми означуємо Церкву як Тіло Христове, як організм. Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви, її інтелектуальне життя. Сам мозок не може функціонувати без взаємодії з іншими органами, але якщо в людини щось негаразд із мозком – це створює великі проблеми.
-
Найкращі і найвідоміші університети світу спочатку поставали як духовні семінарії або як богословські факультети. Богослов’я завжди було центральним і найстаршим стержнем в лоні західних університетів, який світоглядно тримав його як один цілісний організм.
-
Більшість громадян сьогодні готові прийняти «сервіс Церкви» не більше ніж три рази за життя – хрещення, шлюб і похорон. Але Церква сьогодні має відповіді на питання зі сфери політики, економіки, суспільних відносин. У католицькій традиції це називається суспільним вченням, соціальною доктриною Церкви.
-
Після Революції гідності суспільство відчуло, що Церква має меседжі для нього, але важливо щоб в середовищі священиків і мирян зростала свідомість потреби виходу в суспільну сферу. Це є свого роду дифузія богослов’я в суспільство.
-
Існують певні сфери життя, де люди з релігійним світоглядом можуть краще і ефективніше виконувати служіння, ніж це може забезпечити держава чи уряд. Ті, хто вивчав богослов’я, можуть себе проявити в цій сфері.
-
Українські Церкви пройшли довгий шлях до визнання богослов’я як наукової і навчальної дисципліни. Через десятиліття панування комунізму й атеїстичного світогляду наше суспільство втратило розуміння потреби богослов’я і того, як воно взаємодіє з іншими дисциплінами, а також те, як воно служить Церкві й суспільству.
-
Офіційне визнання богословської освіти в Україні відкриває широку палітру можливостей. Людина, яка здобула бакалаврат з богослов’я, може продовжувати навчання на будь-якій гуманітарній спеціальності і навпаки. Ця міждисциплінарність створює дуже творчий контекст. На прикладі Католицького університету ми бачимо, як людина, що має багаж знань з іншої гуманітарної сфери, зіткнувшись з богослов’ям, просто «творчо вибухає».
-
Богослов’я сьогодні може відповідати на складні запитання з наукової сфери. Нещодавно в періодичному виданні Філософсько-богословського факультету УКУ вийшла стаття про Воплочення Христа з перспективи сучасної ембріології і генетики, а також яка роль у цьому Діви Марії.
Департамент інформації УГКЦ
ПУБЛІКАЦІЇ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...