АКТУАЛЬНО

Десять тез владики Богдана Дзюраха про справжню любов до життя

Середа, 20 травня 2020, 11:40
У Патріаршому соборі в Києві триває щоденна молитва за припинення пандемії коронавірусу і недужих, а також за здоров’я медичних працівників. Цього тижня молебень до Богородиці очолює владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Разом з цим владика Богдан проводить духовні науки. Під час однієї з катехиз, єпископ поділився цікавими думками про Богородицю як матір і вчительку ніжної любові. Десять основних думок владики Богдана з цієї науки пропонуємо вашій увазі.

Пропонуємо вашій увазі 10 основних тез із другої науки владики Богдана Дзюраха на спільній молитві за відвернення пандемії коронавірусу та за усіх, хто терпить від цієї недуги — «Богородиця — Мати і Вчителька життєдайної любові».

· Любов відповідальна є завжди любов’ю життєдайною. Не може бути інакше, якщо Любов є власним іменем Бога, подібно як і Життя. Господь Ісус сказав про мету свого приходу на цей світ: «Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали» (Йо. 10, 10);

· Усе, чого торкається Божий Дух, Дух воскреслого Спасителя, оживає, відновлюється, воскресає. Диявол, супротивник і ненависник Бога і людини, навпаки, коли приходить, то приносить зі собою не благословення, а злослів’я, оману, пропаганду; він не дає життя, а загрожує життю і відбирає життя. Про нього каже наш Господь Ісус Христос «Він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі» (Йо. 8, 42.44);

· Бо немає нічого кращого, як мати, що тримає на своїх руках новонароджене дитя. І не буває нічого сумнішого, як мати, яка огортає своїми руками домовину, в якій лежить бездиханне тіло вбитого на фронті сина…

· Поки що наша радість від життя перемішується з жалобою і смутком, бо, як підкреслює наприкінці своєї енцикліки «Євангеліє життя» св. Іван Павло ІІ, тут, на цьому світі «життя є завжди в центрі великої боротьби між добром і злом, між світлом і темрявою» (EV 104). І ця боротьба триватиме аж до кінця світу;

· Гріх Ірода, що напосідається на життя новонароджених. В наші часи цей гріх сягає у своїх смертоносних намірах щораз то дальше назад до самих початків людського життя. До цих початків доступ має лише Господь, бо Він є Джерелом життя і Життєдавцем. Проте сьогодні вже людина узурпує собі Боже право і Божу владу над життям людини. І тоді починається велика і кривава війна проти людського життя — мільйони вбитих ненароджених щорічно (нехай сховається зі своєю вражаючою статистикою короновірусна епідемія), дитячі ембріони використовуються для косметичних цілей або викидаються як непотріб, як відходи, як сміття — святе і недоторканне людське життя, безцінний Божий дар!

· Можна б подати для наших урядовців простий критерій визначення мінімальної пенсії для цих осіб похилого віку: вбачати в кожній з них свого батька або свою матір. Тоді буде дуже просто визначити, скільки їм потрібно дати, щоб вони могли мати спокійну і гідну старість доти, доки Боже Провидіння призначило їм жити…

· Все ж, остаточно, найбільшу шкоду людському життю і найбільше людських жертв у сучасному світі спричинюють не безвідповідальні дії посадовців, не агресивні дії тиранів чи напади терористів. Найбільше жертв спричинює байдужість. Бо всі ці злочини, лише частину яких ми тут згадали, як правило, стаються за мовчазної і байдужої згоди ближчого чи дальшого оточення. Так, байдужість є найбільшою зброєю в руках диявола, а особливо — байдужість християн;

· Боротьба за життя триває. На чиєму боці є ми? Бо у цій боротьбі ніхто не зможе залишитися осторонь, пасивним чи байдужим спостерігачем. У ній неможливо зайняти вигідну і комфортну для багатьох «нейтральну позицію», у ній нема нейтралітету! Бо наш Господь нас попередив: «Хто не зі мною, той проти мене. І хто зі Мною не збирає, той розсипає» (Мт. 12, 30);

·  Богородиця показує нам шлях, дорогу, якою маємо іти. Бо ось Вона, прийнявши в Благовіщенні божественне життя до свого серця і до свого лона, наповнившись творчою силою Святого Духа-Життєдавця, підноситься на ноги і вирушає у дорогу, щоб нести поміч і підтримку тим, хто є образом слабкого, немічного і незахищеного життя: старенькій тітці Єлизаветі і ненародженому ще Предтечі Йоанові — Христителеві Господньому. Вона є образом Церкви, для якої служіння життю і захист життя, за висловом Папи Франциска, не є ідеологією, а покликанням і місією. Марія — перша місіонерка цієї життєдайної любові, яку Церква покликана проповідувати і поширювати в світі. Вона нас кличе за собою;

·  Просімо в Господа для себе духа сили і відваги бути благовісниками, свідками і захисниками життя, — за молитвами і під могутнім захистом Марії — Матері і Вчительки життєдайної любові.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Спосіб молитви: як це – молитися безперестанку?27 червня

У сьомому випуску проєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ розпочав серію роздумів про спосіб молитви....

АНОНСИ