АКТУАЛЬНО

Господня молитва: що означає Боже Царство і чому ми просимо про його прихід?

Субота, 19 вересня 2020, 20:00
У 19-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава Церкви пояснив зміст другого прохання Господньої молитви. Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.

Дорогі в Христі брати і сестри!

У наших теперішніх роздумах ми вслухаємося в молитву «Отче наш» і перебуваємо в школі молитви самого нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа, який дарував своїм учням цю молитву, - Господню молитву.

Минулого разу ми роздумували над тим, що означає перше прохання цієї молитви – нехай святиться ім’я Твоє. Сьогодні відкриймо для себе зміст другого прохання, в якому кажемо до нашого Отця: «Нехай прийде Царство Твоє».

Ми часто чуємо, що завданням Церкви, як спільноти віруючих людей, і завданням кожного з нас є поширювати Боже Царство на землі. Що таке Боже Царство, і чому ми просимо про його прихід?

Боже Царство – присутність Бога серед свого народу

Коли мовиться про Боже Царство, ми розуміємо, що це не якесь земне володарство, збудоване на взірець небесної моделі. Згідно зі священними текстами Святого Письма, Боже Царство - це присутність живого Бога серед свого народу. Лише тоді, коли Бог є серед свого народу, своїх людей, коли Він живе з ними, тоді ця спільнота називається простором Небесного Царства.

Святі Отці навчають, що Небесним Царством є Ісус Христос, Його Божественна Особа. Він, Син Божий, прийняв людське тіло і замешкав між нами. Як каже святий Іван Богослов, «Слово стало Тілом і оселилося між нами» (Ів. 1, 14). Присутність в Ісусі Христі повноти божества серед людини є започаткуванням Божого Царства тут, на землі. Тому Христос каже до своїх учнів: «Царство Боже є між вами» (Лк. 17, 21).

У Царстві Божому не вживаються якісь репресивні механізми, воно не має певних структур. (Бо часто саме в таких образах в людській уяві постає поняття «царство».)

Боже Царство – особливий вид стосунків між людьми

Ісус Христос каже, що Царство Боже – це не їжа чи пиття, не якісь земні потреби чи способи співжиття. Це особливий вид стосунків між людьми. Це певні цінності, засади, життєві правила чи орієнтири. Тому й сказано у Святому Письмі, що «Царство Боже не їжа чи пиття, але справедливість, мир, радість» (Рим. 14, 17). Отже, Царство Боже вже є між нами. Але його повний вияв, об’явлення ми зможемо пережити лише тоді, коли Ісус Христос прийде вдруге у славі. Тоді Його Царству не буде кінця, як каже наш «Символ віри».

Святий Кипріян Карфагенський, який є для нас учителем, провідником стежками Господньої молитви, навчає, що молячись про прихід Царства Божого, ми передусім просимо, щоби повнота Божої сили і присутності щоразу повніше об’являлася в житті віруючих людей – у нашому ставленні одне до одного, у наших стосунках, у наших звичаях, у тому, що нам подобається і чого ми цураємося, у тому, що ми передаємо своїм нащадкам як дорогоцінну перлину християнської культури, і в тому, чого вчимо їх за всяку ціну цуратися і оминати.

Нехай прийде царство Твоє - це прохання про поширення простору миру, справедливості і справжньої любові серед людей нашого історичного моменту. Тому наші стосунки одне з одним виявляють присутність цього Царства. Усвідомлюючи, що ми є недосконалі, слабкі люди, просимо Господа, щоб через нас і наше життя Царство Боже виявлялося і поширювалося: «Отче наш, нехай прийде Царство Твоє». Водночас своїм святим християнським подвижницьким життям, своєю працею і молитвою, боротьбою з гріхом ми начебто прикликаємо, наближаємо прихід повноти Небесного Царства в другому приході Ісуса Христа.

Церква своєю активністю прикликає прихід Христа

Про це нас навчає євангелист Іван. Ми знаємо, що останніми рядками Святого Письмо є, власне, слова Івана про те, як Наречена, тобто Церква Христова, очікує на прихід свого Нареченого, тобто Ісуса Христа, у повноті Його слави. І закінчується Святе Письмо так: «Маран Ата», тобто «Прийди, прийди, Господи Ісусе». Церква своєю молитвою, працею і навіть своїми стражданнями прикликає прихід свого Нареченого.

Слова молитви «Отче наш» «нехай прийде Царство Твоє» позначають не тільки початок приходу цього Царства, а й повноту його вияву в приході нашого Спасителя у славі на завершення історії. Тож цим проханням ми ісповідуємо, що тут, на землі, ми живемо у період між першим і другим приходом Ісуса Христа. Відтак своїми молитвами ми не тільки ісповідуємо, а й здійснюємо, поширюємо новизну стосунків між людьми, будуємо Небесне Царство і кличемо: «Прийди, Господи Ісусе».

Отче наш, нехай прийде Царство Твоє! Амінь.

† Святослав

ПУБЛІКАЦІЇ

«Духовне батьківство — про рідних та родину», - п. Марія Рипан у проєкті «Сім штрихів до портрета» 21 жовтня

Вона повертає наш погляд насамперед до родинного коріння Блаженнішого Любомира - духовного батька України, кажучи, що він "походить із...