АКТУАЛЬНО

«Кондак свята Покрову Пресвятої Богородиці – його словесна ікона», – літургіст Максим Тимо

Вівторок, 13 жовтня 2015, 16:44
Літургійні свята, які ми щороку святкуємо, є важливими для нашої віри та розуміння нашого християнського життя. Крім того, це має глибокий духовний вимір. Розглядати свято і говорити про нього можна з різних точок зору: історичної, іконографічної, святоотцівської.

У цьому переконаний греко-католицький літургіст і викладач УКУ Максим Тимо, розповідаючи про літургійно-духовний зміст свята Покрову Пресвятої Богородиці (14 жовтня).

Він пропонує розглянути зміст свята Покрову Пресвятої Богородиці на основі літургійного тексту кондака свята. «Багато людей приходить до храму з молитовниками, зокрема «Прийдіте, поклонімся», в яких уміщені тексти різних піснеспівів свят. Однак мало хто розуміє, як правильно користуватися такими молитовниками і, головне, який духовний зміст піснеспівів», - каже він.

Беручи до уваги кондак свята Покрову Пресвятої Богородиці (третій глас), слід вважати його «словесною іконою», яка має свою символіку, зміст і свої словесні засоби, через які його сенс передається.

Перша його фраза «Діва днесь…» має у собі глибоке значення. Бо майже кожне свято, Покрова не виняток, має свої історичні витоки. «Часто свята пов’язані з подіями або з особами. Це свято сягає X століття та м. Царгорода. Там під час богослужіння у Лахернській церкві Богородиця разом із ангелами та іншими святими, апостолами та пророками явилася цій літургійній громаді, аби виявити свою молитовну благодатну опіку над цим містом», - переповідає літургіст. На його переконання, ми не повинні згадувати це свято тільки як історичну подію (ту, яка колись відбулася і немає стосунку до сучасності).

Кожне свято – це не тільки історична подія

«Ми святкуємо це свято, як і інші, тому що значення цієї події не зупинилося в історії, а певним чином стосується нас, - пояснює він далі. - Тому зміст літургійного святкування полягає в тому, щоб пережити та відкрити наново і зрозуміти глибше зміст події, яка відбулася». З цієї причини, святкуючи кожне свято, співаємо дуже часто в піснеспівах (тропарях, кондаках чи стихирах) фразу: «Днесь (сьогодні)…». Бо святкуємо ми в конкретний момент, стоячи у храмі зі своїми думками, почуттями, тривогами. «Ми все це приносимо в цей конкретний час сьогодення Богові, який виявляє свою спасенну присутність. Тому й «Богородиця сьогодні предстоїть у храмі», - додав він.

Свято Покрову Пресвятої Богородиці – колосальний образ Літургії

Другим аспектом цього свята, за словами п. Максима, є присутність Богородиці разом із ангелами та святими. Це є колосальний гарний образ Літургії як такої: «Ми часто думаємо, що приходячи до храму, ми здійснюємо приватний релігійний акт чи обов’язок. Ми йдемо, щоб помолитися, почути проповідь, спів, висповідатися та причаститися. Це важливий аспект, без сумніву, духовного життя. Однак ще важливішим є розуміння того, що богослужіння - це спільне дійство в кількох сенсах: спільне дійство між священиком і присутньою громадою вірних; спільне дійство між усіма присутніми у храмі; спільне дійство між земною та небесною Церквами», - пояснює він далі. Це та ікона, яку представляє нам цей кондак. Бо ми разом із Богородицею, святими, пророками та апостолами стоїмо у храмі. Літургія – спільна дія небесної та земної Церков, являє небесну реальність. Без цього неможливо зрозуміти жодного візантійського богослужіння. Бо воно ґрунтується на цьому принципі: ми, збираючись у храмі, святкуючи певне свято, не лише здійснюємо певний релігійний акт у межах земної дійсності, а входимо у небесну реальність.

Марія доносить до нас те, що все наше життя є під Божим покровом

Третій аспект – Божа опіка над нами. Як розповів літургіст, Богородиця в кожному богородичному святі, коли поглянемо на їх піснеспіви, є «живим образом того, що Бог пропонує своїм дітям». У святі Покрови Марія своїм молитовним заступництвом та опікою являє нам Бога, який, як співаємо у псалмах, є Помічником та Покровителем. «Богородиця доносить до нас у цьому святі про те, що все наше життя є під Божим покровом», - завершив він.

 

Підготувала Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ