АКТУАЛЬНО

Не завжди думка більшості є істиною. Свято в’їзду Господнього в Єрусалим

П'ятниця, 22 квітня 2016, 20:06
«Бог – Господь, і явився нам» (Пс. 117, 27) – вислів добре відомий нам з різних богослужінь, як от утрені чи молебня. Однак у сьогоднішньому святі цей вислів зі 117 псалма займає ключове місце і набирає особливого звучання. Його зміст стане краще зрозумілий, якщо уважно приглянутися до розділових знаків і відчитати дослівно: «Бог є Господом, і Він (як Господь) нам явився», тобто ми побачили і пізнали Його як Господа, як Володаря, як Владику.

У сьогоднішньому святі Ісус справді являє нам Себе як Цар, як могутній Господь історії, як Месія. Саме тому ми по сьогодні освячуємо галузки – вони допомагають нам усвідомити те, що усвідомлювали діти єврейські, які викликали Йому «Осанна». Галузки є символами Господньої перемоги – над смертю, а разом з тим і над тим порядком у світі, який є продиктований гріхом і смертю як його наслідком.

Ісус постає сьогодні перед нами як Володар, який, щоправда, кардинально відрізняється від «сильних світу цього» методами і способами Свого владарювання. Тому Ісус в'їжджає до міста на осляті, а не на коні як завойовник.

Свято в'їзду в Єрусалим – це «проблиск» Божого Царства на землі, явління Господньої сили і слави. Це свято дає зрозуміти, що сила – це не завжди силові методи, а влада – це не обов'язково домінування одного над іншим. Ісус всім своїм життям і особливо своїми Страстями, на які Він добровільно йде, показує, що сила – це добровільна відмова і самопожертва заради іншого, заради вищої цілі, влада – це служіння потребуючому.

«Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба. Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох» (Мт. 20, 25-28), – скаже Він на Тайній вечері своїм учням і вони запам’ятають ці слова. Їм не завжди буде легко втілювати їх в життя, – історія християнства це засвідчує, – але завжди будуть такі, які будуть їх втілювати в життя і через них Христос буде жити у світі аж по сьогодні.

Сьогоднішнє свято подає нам також добрий урок, щоб розуміти, що далеко не завжди суспільна думка, думка більшості є відображенням істини. Адже в день в’їзду Ісуса до Єрусалиму «суспільна думка» полягала в тому, що Він – Месія, а через декілька днів «суспільна думка» різко змінилася – «нема у нас царя, крім кесаря» (Йо. 19, 15). Ісуса якраз звинуватять в тому, що Він сам назвав себе Месією.

Важливий посил цього свята для нас – це готовність прийняти грядущого Господа саме таким, яким Він до нас приходить, таким, яким Він являється, а не таким, яким ми б хотіли Його собі бачити. Якщо приймаємо явленого Господа, то й життя наше поволі набиратиме справжнього сенсу.

 

Департамент інформації УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Сім тез про служіння священика в лікарні14 жовтня

Навіщо священики присутні в лікарні? В яких ділянках Церква і медики співпрацюють сьогодні? Як реагують хворі на присутність священика? Ці...

АНОНСИ