АКТУАЛЬНО

Покликання до свободи. Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

Середа, 06 квітня 2016, 14:16
«Од віку скрите таїнство днесь одкривається, і Син Божий стає сином людським, щоб, гірше прийнявши, подати мені ліпше. Обманувся в давнину Адам і, забажавши стати богом, не став. Людиною стає Бог, щоб Адама богом учинити. Хай радується творіння, хай ликує природа, бо Архангел перед Дівою стоїть зо страхом і «Радуйся!» приносить їй взамін печалі. З найглибшої милости вочоловічився Ти, Боже наш, – слава Тобі!» (стихира свята, глас 2).

Вже сама назва сьогоднішнього свята свідчить про його значимість і унікальність. Це свято Євангелія, доброї новини, благої вісті. В чому ж вона полягає?

Передовсім у тому, що Бог відкривається світові у незвіданий досі і надзвичайний спосіб. «Од віку скрите таїнство днесь одкривається, – співаємо у святковій стихирі, – і Син Божий стає сином людським». Це свято приходу Бога у світ, Божого воплочення, яке є таїнством. Таїнство – це якась «скрита» реальність, але яка з волі Божої «одкривається». Бог хоче її нам відкрити, і то задля нас самих, для нашого добра і нашої користі. Ми часто вживаємо вислів «Боже об’явлення» чи «Боже одкровення» як певний божественний імператив, як авторитетну і абсолютну істину. І це, безперечно, правда.

Однак тут важливо не опустити одного, надзвичайно важливого аспекту, про який нам сьогоднішнє свято говорить, а саме: Бог вступає в діалог зі своїм створінням. Щоб краще зрозуміти про що тут йдеться, літургійні тексти розгортають перед нами ширшу картину історії спасіння і відсилають нас до початкових глав Біблії (пор.: Бут. 1, 26-27; 2, 15-17; 3, 1-24). Літургійний піснеспів пояснює зміст цієї біблійної розповіді в такий спосіб: «Обманувся в давнину Адам і, забажавши стати богом, не став. Людиною стає Бог, щоб Адама богом учинити». Людське зусилля самозвеличення, самоутвердження, яке в остаточному результаті є нічим іншим, як прагненням стати богом, зайняти місце Бога, приводить до катастрофи і спотворення Богом встановленого порядку у світі. Замість того, щоб бути образом Божим – являти світові Бога, свідчити про Його любов, доброту і велич, – людина захотіла самотужки і на свій розсуд наводити порядок у світі, чим раз то більше віддаляючись від Бога і, таким чином, завдаючи шкоди світові.

Але Бог не перестав шукати можливості діалогу з людиною, не перестав кликати її до тієї високої місії, котра була від самого початку Ним задумана. Свято Благовіщення – це вершина цього Божого діалогу з людиною. Ангел – Божий посланець – розмовляє з Марією. Марія не приховує певного збентеження через звістку Ангела, висловлює, можливо, якісь певні вагання, але остаточно дає свою згоду на те, щоб Бог замешкав у ній і таким чином наблизився до кожної людини, щоб проходити разом із нею всі етапи її життя.

Благовіщення – це також свято покликання у найвищому значенні цього слова. Співаючи під час богослужіння літургійні піснеспіви слід пам’ятати, що зміст висловів та образів, котрі вживаються стосовно Богородиці не замикається лише на ній одній, але поширюється також і на нас, котрі віримо в Бога і довіряємо йому. Богородиця Марія, без сумніву, є унікальною особою з огляду на її роль у ділі спасіння людського роду, з огляду на її вибраність та чесноти, але не слід забувати про те, що вона є представницею людського роду. Вона є образом кожного християнина.

Тому у зверненні ангела до Діви Марії: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою» (Лк. 1, 28), Церква вбачає Боже звернення до кожного з нас, до цілого «роду нашого» (стихира вечірні свята). Це свято ставить нас у позицію улюблених Божих дітей, від яких Бог очікує добровільної згоди, оцього «так», після якого Бог може ввійти в наше життя. Сказане Богові «так» – це не обмеження і упокорення нашої людськості, це якраз її реалізація і розквіт, це шлях до справжньої свободи. Неможливо говорити про свободу людини, яка відчуває на собі тиск зовнішнього сильного авторитету. Свобода можлива в умовах спілкування, діалогу. Саме так і чинить Бог, і сьогоднішнє свято пригадує нам про це. Благовіщення – це покликання людини до свободи і повноти життя.

Департамент інформації УГКЦ