АКТУАЛЬНО

Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

П'ятниця, 15 січня 2021, 16:29
Вітаю вас сердечно з Новим роком. Нехай цей рік буде часом оновлення у Святому Дусі всього нашого життя. Хай він буде роком надії, який поможе нам стати кращими як торік. Нехай цей новий час з животворчою Божою силою буде роком світла, здійснених сподівань, – роком, коли ми відчуємо себе улюбленими синами і доньками Божими в Ісусі Христі.

У потомстві твоїм будуть благословенні всі народи (пор. Ді. 3, 25).

 

Всечесні та преподобні отці!
Преподобні сестри і брати в монашестві!
Достойні браття-семінаристи!
Дорогі парафіяни та прихожани нашого Патріаршого собору,
браття і сестри в різних куточках України і світу,
які зараз єднаються з нами в молитві за допомогою живої трансляції!

Дорогі в Христі!

Христос народився!

Сьогодні, у восьмий день після Різдва  Христового, Святе Євангеліє розповідає нам, що Марія та Йосиф принесли до храму, відповідно до приписів старозавітного Закону Мойсея, восьмиденного Ісуса, щоб звершити над Ним дуже важливий традиційний і, водночас, пророчий обряд обрізання. Запитаймо себе сьогодні: що означав цей обряд? Який новий сенс йому надає Ісус Христос? Відтак, що цей восьмий день означає для нас?

Насамперед слід пригадати, що обрізання було знаком Богом вибраного народу, наслідком союзу, який уклав Бог з патріархом Авраамом, батьком, за словами апостола Павла, кожного з нас у вірі. Саме віра Авраама, як каже апостол Павло, зробила його праведником і зумовила те, що Бог дав йому три обіцянки. З одного боку, це були особисті  стосунки між Богом і Авраамом, а з іншого - ці обіцянки слугували пророчими знаками очікування особливої Божої дії в майбутньому стосовно всіх людей, впливу животворного Божого  Духа на його створіння, людину і світ.

Перша обіцянка – з Авраама вийде великий народ. «Царі вийдуть з тебе», – каже Господь до Авраама. У момент укладення цього союзу Аврам стає Авраамом (пор. Бут. 17). Навіть через своє нове ім’я він набирає нової місії і нового завдання. Господь здійснює цю обіцянку, бо з Авраама виходить цілий народ, який буде званий Богом вибраним народом.  Будуть царі, пророки, священники, які носитимуть у собі депозит Божої благодаті для всього людства. Друга обіцянка – Бог каже, що дасть Авраамові ту землю, на якій він стоїть. І ця обіцянка була виконана. Повертаючись з єгипетської неволі, ізраїльтяни крок за кроком посідають обітовану їм Богом землю. Третя обіцянка, яку Бог дав Авраамові і на здійснення якої ізраїльтяни чекали протягом століть, звучала так: «У твоєму потомстві будуть благословенні всі народи землі» (Бут. 22, 18).  

Обрізання означало особливий договір між Богом та Авраамом, але він начебто відокремлював Його народ від іншої частини людства. Каже Господь, що настане момент, коли все, що Він дає Авраамові, стане багатством, благодаттю і силою для всіх людей. Здійснення цієї третьої і, можливо, найбільшої обітниці настає тоді, коли на землю приходить Син Божий, народжений у людському тілі.

У Різдві Христовому звершується повнота обітниць, які Господь дав патріарху Авраамові. І сьогодні, у восьмий день після народження Ісуса Христа, сам законодавець Господь сповнює свій закон, союз з Авраамом. Не виконує, а сповнює закон. «Сповнити» і «виконати» - це різні речі. Людина виконує закон, дотримуючись певних приписів, вимог, деколи навіть не вповні їй зрозумілих. А сповнити закон означає довести його до мети. Сповнити сам намір законодавця. Сповнити саме те, задля чого між Богом і Авраамом був укладений союз. Сьогодні святкуємо сповнення законів і пророків, яким є восьмиденне  Дитятко Ісус.

Восьмий день є символічним. Ми знаємо, що людство живе в ритмі семиденного тижня, у ритмі тих днів, яких Авраам навчився в місті Урі Халдейському, на своїй землі, що з неї він вийшов. За його наступників увесь ритм життя ділився на сім днів: шість – для роботи, сьомий – для відпочинку. А восьмий день означав пророцтво проголошення нового часу, нового періоду, який виходив поза обмеження старого часу.

Ми сьогодні святкуємо Новий рік за юліанським календарем. Саме цифра «8» означає початок нового. У третьому пророцтві, що його дав Бог Авраамові, йдеться про новий час, – час оновлення людини і світу. Тому сьогодні чуємо в читанні Послання до колосян: «У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви із себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим» (Кол. 2, 11). В Ісусі Христі все людство і кожний із нас отримав нерукотворне обрізання. У Христі все оновлюється і настає нова ера, новий час, нова епоха.

Новий рік у Христі приходить не через те, що змінюється число календаря, а через те що настає новий момент особливого впливу й дихання Божого животворного Духа на людину і робить її новим створінням у Христі. Про це оновлення співає Псалмоспівець: «Зішлеш твій дух, – вони оживають і ти відновлюєш лице землі» (103, 30). Цей момент нерукотворного обрізання і нового створення кожен із нас пережив у момент святого Хрещення. Ми бачимо, що існує певна напруга між старим і новим, між старою людиною і новою (пор. 1 Кор. 15, 45-49).  Нове тут означає якісно інше, краще сповнення того, про що в старий час чули і старалися отримати в майбутньому. Христос є носієм нового, повного, кращого. У Ньому спочиває вся повнота божества і людського життя (пор. Кол. 2, 9). У Ньому людство може сподіватися на нове і краще майбутнє. Тому сьогодні, у восьмий день після Різдва Христового, у день Його обрізання, ми починаємо новий рік.

Сьогодні ми святкуємо пам'ять святого Василія Великого, який став учителем і провісником того нового часу. У ньому та новизна, про яку чуємо сьогодні у Святому Письмі, стає явною і дійсною.

Святий Василій Великий – це постать, яка обновила тогочасний римський культурний світ, – обновила його силою Святого Духа. Цей святий сформулював сучасне вчення  Церкви про Пресвяту Тройцю. Здійснив літургійну реформу, плодом якої ми живемо до сьогодні. Зараз ми служимо  Божественну Літургію святого Василія Великого. Він був зачинателем спільнотного монашого життя. Ще одна забута риса його пастирства – він створив паралельне до римського суспільство опіки над хворими, немічними і вбогими. У Кесарії Каппадокійській з’явилися цілі містечка, які називалися «василіади», у яких кожен міг отримати допомогу у скрутну хвилину. Це був не лише простір соціального служіння чи опіки, а й місце, де кожна людина могла відчути нове ставлення до себе, те, що вона є новим створінням у Христі. «Василіади» були начебто дріжджами в суспільстві тогочасної римської імперії, які відтак перетворили це суспільство на християнське.

Цей восьмий день має нині глибоко відгукнутися в серці кожного з нас. Якщо ми поглянемо в наше особисте життя, то побачимо динаміку протистояння між старою і новою людиною, про яку пише апостол Павло. Ми кажемо: хотів як краще, а вийшло як завжди. Стара людина проявляється нашими гріхами і немочами, бо те зло, яке ми чинимо, старить нас, вбиває нове життя у Святому Дусі, що його ми отримали в момент нашого Хрещення. Тому ми потребуємо щодня оновлювати цей подих нового животворчого Духа у Святих Таїнствах Сповіді та  Причастя.

Сьогодні, восьмого дня після Різдва, обновімося в Христі. Нехай  приклад Василія Великого буде для нас ствердженням того, що те нове життя є можливим. Це новизна, яку нам хоче подарувати наш Спаситель, є відкритою для кожного з нас. Оте сповнення старозавітного закону і пророків, яке у своєму обрізанні приносить нам Спаситель, є звершенням всіх наших потреб, мрій і бажань, які ми хочемо здійснити в майбутньому, що є можливим лише за допомогою дії і благодаті Святого Духа. Нехай це нове, краще, переможе в нашому житті те старе, яке нас обмежує і не дає  нам повноти життя.

Вітаю вас сердечно з Новим роком. Нехай цей рік буде часом оновлення у Святому Дусі всього нашого  життя. Хай він буде роком надії, який поможе нам стати кращими як торік. Нехай цей новий час з животворчою Божою силою буде роком світла, здійснених сподівань, – роком, коли ми відчуємо себе улюбленими синами і доньками Божими в Ісусі Христі. Амінь.

† Святослав