АКТУАЛЬНО

Проповідь Блаженнішого Святослава у Світлий понеділок – день престольного празника Патріаршого собору

Середа, 05 травня 2021, 18:36
Хочемо сьогодні в молитві з вдячністю згадати всіх тих, які долучалися, долучаються і ще долучаться до завершення будівництва нашого головного храму, щоб кожен, хто сюди прийде і почує, що це собор Воскресіння, сказав оці слова: «Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла»...

Проповідь Блаженнішого Святослава у Світлий понеділок

Ликуй нині і веселися, Сіоне,
А Ти, чистая, красуйся, Богородице,
востанням рождення Твого!
Ірмос 9 пісні Канону Пасхи

Преосвященні владики!
Всечесні та преподобні отці!
Дорогі браття і сестри в монашестві!
Достойні брати-семінаристи!
Дорогі наші парафіяни!
Любі наші віртуальні парафіяльні, які постійно з нами моляться за допомогою живої трансляції нашого телебачення!
Дорогі в Христі брати і сестри!

Христос воскрес!

Наступного дня після Воскресіння Христового духовна увага нашої Церкви скерована  до Єрусалима. Чуємо той дивний спів, який постійно повторюється: «Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла. Радій нині і веселися, Сіоне...»

Що має на увазі Христова Церква, коли тими словами співає, зустрічає, величає  свого воскреслого Спасителя? Хто є тим Сіоном, який ликує? Хто є новим Єрусалимом?

Це насамперед перша громада християн, яка разом з апостолами переживає першу пасхальну зустріч зі своїм воскреслим Учителем. Ми вчора чули, що саме у світлі Воскресіння Христові учні мусили переосмислити все, що знали про те, ким є їхній Господь і Учитель. Новим Єрусалимом є Церква Господня, яка сяє світлом воскреслого Спасителя. А Сіон – це спільнота апостолів, яка очікує Його появи. Про цю історію ми докладніше почуємо наступної неділі.

У книгах святих пророків образом Божого народу є постать жінки. Сьогодні ми ясно усвідомлюємо, що уособленням того нового Єрусалима, Сіону, над яким у день Воскресіння засяяла слава Господня, символом Церкви Христової як спільноти відкуплених Христовою кров’ю людей, є постать Пречистої Діви Марії. Тому нині наша увага природно скеровується до Неї, до Матері нашого Спасителя.

Вчора ми слухали про досвід зустрічі з воскреслим Христом апостола Івана Богослова. А тепер заохочую вас заглибитися в досвід зустрічі Матері зі своїм воскреслим Сином. Це таїнство. Про це чітко не написано в жодному Христовому Євангелії. Однак є передання ранньої Церкви, яке ми оспівуємо в гімні про новий Єрусалим.

Ми знаємо, що Пречиста Діва Марія була зі своїм Сином до кінця, навіть коли учні розбіглися. Вона разом з Іваном Богословом стояла під хрестом, вдивлялася у скатоване, збичоване обличчя свого Сина. Це Вона чула слова, які Христос сказав до Неї та до Івана: «Жінко, ось син Твій... Ось Мати твоя» (Ів. 19, 26-27). Ми можемо тільки уявити, що відбувається в серці Матері, яка втрачає свого Сина... Пречиста Діва Марія разом із Йосифом та Никодимом знімає бездиханне тіло свого Сина з хреста, кладе Його до гробу. Нам не відомо, де, коли і як відбулася Її зустріч із воскреслим Христом. Передання ранньої Церкви говорить про це так. Як ангел у Благовіщенні прийшов до Неї і сповістив, що Вона у своєму лоні зачне Божого Сина, як відвалив камінь від запечатаного гробу, так само він [ангел] приходить і каже: «Ангел сповіщав благодатній, Пречистая Діво, радуйся, і знову кажу: радуйся! Твій Син воскрес на третій день із гробу». Цей апостольський Благовіст є голосом древньої Єрусалимської Церкви і вступом до нашого пасхального гімну про новий Єрусалим.

Пречиста Діва Марія, яка постійно перебувала на молитві з апостолами, на зустрічах, коли Він приходив крізь замкнені двері і показував себе учням, мабуть, по-особливому це переживала. Найкраще це описав Лука: «Марія все це зберігала у своєму серці».

Тож хай сьогодні Вона, наша небесна Мати, буде для кожного з нас провідницею і учителькою до зустрічі з воскреслим Христом. Ця Матір, яка спершу втратила свого Сина, а потім зустріла Його воскреслим, нехай буде потіхою для тих матерів, що втрачають своїх синів на фронті та в новітніх обставинах, коли смерть по-своєму косить людський рід. Богородиця сьогодні є іконою Церкви, яка красується, світиться світлом нашого воскреслого Господа.

У цей другий день Великодніх свят, слухаючи слова про зустріч, про Добру новину, яку сповіщає ангел, про втрату і віднайдення, ми святкуємо престольний, храмовий празник нашого Патріаршого собору Воскресіння Христового тут, у Києві. Сьогодні між нами по-особливому присутня Пречиста Діва Марія. Якщо Київ будувався як новий Єрусалим, то світиться сяйвом Воскреслого, ликує нині і красується Патріарший собор Воскресіння Христового востанням із мертвих нашого Спасителя, народженого від Пречистої Діви Божого Сина. Ми сьогодні всією Церквою хочемо скласти подяку Господу Богу за дар цього величавого собору в столиці України.

Пасхальна утреня містить переспів фрази пророка: «Поведи очима твоїми, Сіоне, і глянь! Ось бо прийшли до тебе від заходу і півночі, півдня і сходу, як світлосяйні світила, діти твої, прославляючи в тобі Христа навіки» (Пісня 8 Канону Пасхи). У наш празник ми відчуваємо, що це спів про наш Патріарший собор і пояснення його ролі і місця в житті нашої Церкви. Це, можливо, найкращий спосіб зрозуміти і виявити нашу сьогоднішню радість. Бо саме в обставинах пандемії ми усвідомили, що Патріарший собор Воскресіння Христового є серцем глобальної і розсіяної по всій земній кулі нашої святої Церкви-мучениці. І його місія – збирати богосяйних синів і дочок нашої Церкви з усього світу так, як колись Єрусалим збирав із розсіяння дітей Божого народу.

Нещодавно я зустрів одну родину, яка приїхала до Києва зі Сербії. Ці люди  мені сказали: «Ми є вашими віртуальними парафіянами». Я спочатку збунтувався проти слова «віртуальні», бо в моїх вухах це прозвучало як «несправжні». Але вони продовжили: «Завдяки Патріаршому соборові ми можемо жити християнським життям у новітніх обставинах». І я усвідомив, що вони справжні. Думаю, що таких справжніх віртуальних парафіян є тепер десятки тисяч.

Сьогодні богосяйних дітей нашої Церкви ми збираємо хоча б у такий віртуальний спосіб, але вони прийдуть сюди, до собору, як до свого дому, бо відчувають, що це той храм, та спільнота, той новий Єрусалим, який переводить їх через драматичні обставини сучасного світу.

Наш Патріарший собор є одним з найбільших храмів Києва. Його площа становить понад три тисячі квадратних метрів. Цікаво, що в обставинах найжорсткіших карантинних обмежень у ньому можна виконати всі правила, бо такого об’єму чистого повітря, такої можливості зберігати соціальну дистанцію, як у нашому Патріаршому соборі, немає в жодному храмі Києва. Дякуємо Богові за дар собору, який невтомно «собирає» у різний спосіб світлосяйних, просвічених вірою у воскреслого Христа дітей нашої Церкви в Україні та на поселеннях.

Ми сьогодні святкуємо наш храмовий празник і звідси, із Патріаршого собору, хочемо ще раз роздати світло і радість, якими красується між нами через свого воскреслого Сина Пречиста Діва Марія. Ця краса сяє над нами, бо ми маємо привілей бути в соборі, у ньому молитися, слухати Боже Слово, причащатися Тіла і Крові нашого Спасителя.

Хочемо сьогодні в молитві з вдячністю згадати всіх тих, які долучалися, долучаються і ще долучаться до завершення будівництва нашого головного храму, щоб кожен, хто сюди прийде і почує, що це собор Воскресіння, сказав оці слова: «Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла». Амінь.

† Святослав

ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...