АКТУАЛЬНО

Проповідь Блаженнішого Святослава в третю неділю після Зіслання Святого Духа та у свято Матері Божої Неустанної Помочі

Вівторок, 05 липня 2022, 12:09
Образ Матері Божої Неустанної Помочі не одного з нас супроводжував з дитинства в наших родинах під час молитви. Це образ співстраждання Богородиці, яка, споглядаючи муки Христові, тримає на руках свого Сина і показує нам Його як найбільше добро, як найбільший скарб, який людина може отримати від Небесного Отця. Це ікона здійснення євангельського заповіту: дбайте насамперед про Царство Небесне і його справедливість, а все інше вам додасться, бо Отець ваш знає, що вам це потрібне.

Отець же ваш Небесний знає,

що вам усе це потрібне (Мт. 6, 32)

 

Преподобні та всечесні отці!
Достойні брати-семінаристи!
Улюблені в Христі вірні нашої Церкви
в різних куточках України та світу,
що єднаються з нами в молитві за допомогою цієї живої трансляції!
Дорогі парафіяни нашого Патріаршого собору в Києві!
Дорогі діти!

Слава Ісусу Христу!

Боже слово Святого Євангелія, яке ми сьогодні чуємо, є частиною Нагірної проповіді Ісуса Христа, що її нам подає євангелист Матей. Христос, починаючи свою привселюдну місію, виголосив начебто збірку головних істин, які Він хотів відкрити людині від Отця в Дусі Святому, проголошуючи дивні таємниці дії та присутності Бога у світі. І ось у тій частині, яку ми нині почули, Божественний Учитель урочисто проголошує віру християн у Боже провидіння. Це провидіння не є лише знанням Бога наперед про те, що станеться з людиною, зі світом, а означає Його піклування про своє створіння (пор. Мт. 6, 26–30). Господь Бог дав життя всьому, що існує, і те життя підтримує, усім забезпечує, щоб людина, зокрема як вінець Його творіння, жила і розвивалася. Навіть більше, Боже провидіння показує, що піклування про людину виходить за рамки цього земного життя і тих потреб, які приносить із собою життя людини тут, на землі.

«Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне», – каже Ісус Христос. Така батьківська опіка Творця над людиною різко контрастувала з уявленнями про Бога, які існували в тогочасному світі. Грецька культура, яка у своїй інтелектуальній традиції багато говорила про Абсолют, не вважала, що Він піклується світом. Бо піклування холодного і байдужого до світу Абсолюту про нещасну людину було б ознакою Його недосконалості. А різні релігійні уявлення довкола Ізраїлю представляли ідолів, які самі потребували піклування з боку людини, щоб вона приносила різні жертви, випрошуючи можливість якогось земного успіху...

Натомість Ісус Христос відкриває нам істину про Боже провидіння, яке є батьківським піклуванням Творця про своє створіння, про людину. Навіть більше, Господь каже, що ми повинні вчитися від Бога самі правильно піклувалися про себе. І найкращим способом, у який людина може дбати про себе, своїх рідних і близьких, є віра в Боже провидіння. Бо вона змінює ставлення людини навіть до тих засобів існування, які людина має у своєму розпорядженні в цьому світі. Недаремно Господь говорить сьогодні про двох господарів: «Не можете двом панам служити – Богові і мамоні» (пор. Мт. 6, 24). Що це означає? Христос підкреслює, що між тими двома панами є разюча різниця. 

Служачи мамоні, людина служить своїм потребам. Вона підсвідомо розуміє, що ніхто інший їй не допоможе подбати про себе. Тому той, хто служить мамоні, має специфічне око, яким дивиться на всіх довкола. Недарма на початку цієї євангельської розповіді мовиться про око. Бо хто дбає про мамону, служить її господареві, той дивиться на світ оком, яке бачить лише те, що можна собі взяти, оцінює гідність інших людей по тому, скільки з них можна скористати. Ми часто чуємо в різних засобах масової інформації, що в сучасному світі людина коштує рівно стільки, скільки вона дає для свого суспільства, своєї держави. Якщо ж вона вже не може давати, а сама потребує опіки, то її викидають «на смітник» суспільного життя. Каже Христос: «А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві» (Мт. 6, 23). Про таке лихе і хтиве око говорить наш Кобзар: «Той неситим оком за край світу зазирає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину» (Поема «Сон»). Це око окупанта, який сьогодні приходить на нашу землю і дивиться на всіх нас лише з точки зору того, що можна в нас забрати, поневоливши і обікравши нас з усього, чим ми є. Ось що означає служити мамоні. Цей божок забирає в людини свободу, натомість вселяє в неї страх перед прийдешнім днем і, як спокусник, каже: візьми сьогодні, бо завтра може не бути.

А той, хто вірить у Боже провидіння, має цілком інше, світле око, каже Євангеліє. Чому? Бо дивиться на всіх довкола себе з перспективи того, що можна їм дати. Що можна зробити доброго, щоб цей світ став кращим?! Це ікона Божого ока, який на нас споглядає, бачачи наші проблеми і труднощі саме для того, щоб нам допомогти. Той, хто служить Господеві, не боїться прийдешнього дня, бо знає, що той Бог, який сьогодні милосердним оком дозволяє нам жити, існувати, допомагати ближньому, дозволить нам те саме зробити і завтра. Тому те око ясне, світле.

Митрополит Андрей Шептицький говорить так: «Милостиня – як сівба, вона є не розтратою, а прибутком». Тому той, хто дає милостиню, не втрачає, а здобуває – сіє і поширює довкола себе Царство Небесне та його справедливість як стосунки між людьми і Богом, між людиною і світом. Шукати Царства Божого і його справедливості – сіяти довкола себе Боже світло, добро, бути здатним ділитися навіть останнім. Тому око, погляд такої людини завжди буде ясним, позитивним.

Гадаю, кожен із вас відчув, особливо в ці драматичні місяці війни, що все те, що ми віддали ближньому, у якийсь спосіб до нас повертається. Господь Бог повсякчас наповнює ту руку, яка дає, а не бере. Ікону Божого провидіння ми маємо у Старому Заповіті. Пам'ятаєте вдову із Сарепти, яка годувала пророка Іллю під час голоду в Ізраїлі? (пор. 1 Цар. 17, 8–17). Жінка, маючи в глечику трішки олії і борошна, сказала, що приготує йому їжу, а потім вони разом помруть. Але що сталося? «Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю» (1 Цар. 17, 16).

У дивний спосіб Боже провидіння проявляється через помноження всього того, що ми сіємо як милостиню, бачачи світлим оком потребу наших ближніх. Це неустанне Боже піклування про людину, яке покріпляє її в найтяжчі моменти її життя та історії всього народу. 

У нашій Церкві ми святкуємо сьогодні свято Матері Божої Неустанної Помочі. Господь Бог Ісус Христос доручив своїй Матері особливу опіку над Божими дітьми, коли, висячи на хресті, вказав на улюбленого учня Івана Богослова: «Жінко, ось син Твій». А тоді й до учня мовить: «Ось Матір твоя» (Ів. 19, 26-27). І Вона неустанно піклується про своїх дітей, про свій народ. І саме це ми сьогодні урочисто святкуємо, дякуючи Пречистій Діві Марії, яка своєю материнською любов'ю відчуває все, чого ми потребуємо, і чуває над нашим народом. Гадаю, образ Матері Божої Неустанної Помочі не одного з нас супроводжував з дитинства в наших родинах під час молитви. Це образ співстраждання Богородиці, яка, споглядаючи муки Христові, тримає на руках свого Сина і показує нам Його як найбільше добро, як найбільший скарб, який людина може отримати від Небесного Отця. Це ікона здійснення євангельського заповіту: дбайте насамперед про Царство Небесне і його справедливість, а все інше вам додасться, бо Отець ваш знає, що вам це потрібне. 

За дивним збігом обставин (але це в людини є збіг обставин, а в Бога – провидіння) ця перша неділя липня є також Днем Військово-морського флоту України. Торік у мене була нагода в Одесі подарувати командувачу Військово-морського флоту України точну копію ікони Матері Божої Неустанної Помочі. Ми віддали під її неустанну опіку наші Військово-морські сили.

Сьогодні ми молимося за наших моряків, матросів, сержантів, офіцерів, особливо тих, які віддали своє життя за Батьківщину, за тих, які пропали безвісти, за поранених і полонених. Ми просимо: Мати Божа, нехай Твоя неустанна поміч чуває над синами і доньками українського моря! Мати Божа Неустанної Помочі, рятуй Україну!

Боже, ми віримо в Твоє провидіння щодо України, нашого народу і під Твою опіку вручаємо наших воїнів, завдяки яким ми сьогодні живі і можемо чути Твоє батьківське слово. Амінь.

+ СВЯТОСЛАВ

ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

АНОНСИ