АКТУАЛЬНО

«Символ віри»: яким буде наше воскресіння і чи всі воскреснуть?

Субота, 20 березня 2021, 20:37
У 44-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над одинадцятим членом «Символу віри»: «Очікую воскресіння мертвих». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо наші роздуми над членами нікейсько-царгородського «Символу віри», який становить осердя, збір головних істин віри нашої Церкви. Сьогодні ми роздумуватимемо над одинадцятим членом «Символу віри»: «Очікую воскресіння мертвих».

Одним із центральних елементів віри Христової Церкви від початків християнства була віра у воскресіння. Ми вже роздумували над воскресінням Ісуса Христа, над тим, що віра в Його воскресіння, властиво, є фундаментом християнського світогляду. «Якщо Христос не воскрес, то марна ваша віра», – каже апостол Павло. Але своїм людським прославленим тілом Він неначе показав, відкрив правду про наше воскресіння. Тому ми, як християни, які віримо у воскресіння Христове, так само віримо у воскресіння кожної людини, у воскресіння кожного Божого сина і Божої доньки .

Смерть не кінець

Воскресіння передусім означає те, що християни ніколи не розглядали смерть як остаточну подію, як кінець. Смерть – це лише якийсь етап в історії кожної людини. Смерть – це момент, коли душа людини розлучається з тілом, як це вчила рання Церква. Людське тіло ми вкладаємо до гробу. Ранні учителі Церкви говорили про те, що християни вкладають тіла своїх покійних у землю, як господар засіває зерно в землю. Тіла покійних християн очікують воскресіння, як очікує весни, проростання зерно, що спочиває в родючій землі.

Воскресіння мертвих у Старому Завіті

Про воскресіння мертвих ми читаємо ще в книгах Старого Завіту. Пророк Єзикеїл описує сцену воскресіння мертвих у дуже цікавий, навіть драматичний спосіб. Він описує таке видіння. Це 37-ма глава книги Єзикеїла: «Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі, і поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей. Обвів Він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі. І промовив до мене: Сину Чоловічий, чи оживуть ці кості? Я відповів: Господи Боже, Ти знаєш. Тоді сказав до мене: проречи нам цими кістками і скажи до них: ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє. Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я уведу у вас дух, і ви знову оживете. Я обкладу вас жилами, ви проростите тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу у вас дух, і знову оживете і зрозумієте, що я – Господь» (Єз. 37, 1–8). І ось те, що пророк чув, стається. І наприкінці каже Господь до нього: «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: З чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили. І я прорік, я Він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги  і сила-силенна люду» (Єз. 37, 9-10).

Воскреснуть усі: одні – для життя, інші – для суду

Воскресіння мертвих – це одних з елементів, який ми всі побачимо наприкінці історії. Воскресіння мертвих – це дія Господа Бога, якою Він знову оживляє людину. Воскреснуть усі, незалежно від того, вірить хтось у воскресіння чи не вірить, хоче хтось воскреснути чи не хоче. Каже Христос до своїх учнів, що на голос ангела всі воскреснуть. Але одні воскреснуть на воскресіння життя, а інші – на воскресіння суду. Наші воскреслі тіла будуть дещо відрізнятись від тіла, яке ми маємо сьогодні, згідно з тим, що ми знаємо про воскресле тіло самого Христа-Спасителя.

Майбутнє воскресіння – це не повернення до життя

Те воскресіння, про яке ми зараз роздумуємо, якого очікуємо, – це не просто оживлення і повернення до земного життя. Воно відрізняється, наприклад,  від воскресіння мертвого Лазаря (адже він знову помер) чи воскресіння доньки Яіра з євангельського читання. Воскресіння кожного з нас, про яке зараз чуємо, – це як рух уперед, до вічності. Тоді ми отримаємо прославлене тіло, яке вже не буде підлягати законам простору і часу. Це прославлене тіло вперше показав апостолам воскреслий Христос, який з'явився серед них.

Ми воскреснемо у власних тілах. Адже і прославлене тіло Спасителя мало рани, знаки Його тортур і страждань. Проте це було тіло одухотворене, яке долало замкнені двері, яке долало обмеження часом і простором. Отож воскресіння мертвих – це щось, чого ми очікуємо в останній день історії людства. На запитання, коли воскреснуть мертві, ми відповідаємо: тоді, коли наш Господь Ісус Христос удруге прийде у славі і буде судити  живих і мертвих.

Святі Отці про майбутнє воскресіння

Про це воскресле тіло нам говорить апостол Павло такими словами: «Сіється в тлінні, а стає у нетлінні, сіється в безчесті, але стає у славі, сіється в безсиллі, а встає у силі, сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Мусить-бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя». Святий Григорій Ніський так говорить про це особливе дійство: «Воскресіння мертвих діється силою Божою, силою того Духа, який оживляє мертвих». Воскресіння стається не силою людини чи якогось створіння, як ми чуємо це з цього тексту пророка Єзикеїла. Каже Григорій Ніський: «Бог сам воскрешає з’єднану з Ним людину, спочатку відокремлюючи душу від тіла, а потім з’єднавши їх знову. І так стається загальне спасіння».

Євхаристія – передсмак майбутнього воскресіння

Людина як істота має свій видимий, матеріальний вимір, своє тіло, а так само невидимий вимір, який ми називаємо душею. Воскресіння – це буде відновлення цілісності людини, об’єднання душі і тіла, тих частин, які роз’єдналися в момент смерті. Вони знову об’єднаються в цілість – людину, яка буде покликана до участі в житті вічному. Таке одухотворення тіла ми вже можемо переживати як певний передсмак воскресіння в Таїнстві Пресвятої Євхаристії. Прославлення тіла християнина вже звершується у святому Таїнстві Причастя, коли він єднається з прославленим Христом. Євхаристія згідно з давньою вірою християн – це лік безсмертя проти того, щоб помирати. І наші тіла, як каже Іриней Ліонський, які мають участь у Євхаристії, стають нетлінними, бо мають надію на воскресіння.

Слава Ісусу Христу!

† Святослав

ПУБЛІКАЦІЇ

«У Німеччині та країнах Скандинавії інтерес до УГКЦ є, і він не вщухає», – канцлер апостольського екзархату о. Андрій Дмитрик16 квітня

Як живе УГКЦ у діаспорі чи, як кажуть, на поселеннях, – в іншому культурному середовищі? Нагодою поговорити про німецьку і скандинавську...

АНОНСИ