«Слідами Ісуса Христа» 6 думок після паломництва на Святу Землю
АКТУАЛЬНО

«Слідами Ісуса Христа»: 6 думок після паломництва на Святу Землю

Вівторок, 27 березня 2018, 12:21
Протягом восьми днів наша паломницька родина під опікою парафії Святих Кирила і Методія (Івано-Франківськ-Крихівці) перебувала на Святій Землі. Це 58 чоловік під духовним супроводом о. Йосафата Бойка, ВС, двох священиків помічників о. Бориса Гобира і о. Івана Репели та двох сестер монахинь. Це вже шосте за порядком парафіяльне паломництво до Святої Землі і відбувається воно в нас щороку в березні, під час Великого посту. Кожного року я відкриваю для себе щось нового і маю мрію, щоб кожен мій парафіянин і кожен українець міг там побувати, серцем «доторкнутися» до тих місць, де воплотився, народився, зростав, проповідував, перетерпів страждання і смерть, а також і воскрес наш Господь Ісус Христос.

Звичайно, неможливо коротко описати переживання і внутрішній стан паломників, це щось дуже інтимне та індивідуальне і кожна людина переживає по-різному, проте варто звернути увагу на те, що паломництво – це один із багатьох засобів, які допомагають християнину утвердитися у вірі та глибше пізнати Ісуса Христа через особисте пізнання місць, ідучи Його святими слідами. Митрополит Андрей Шептицький у 1906 році ініціював таке паломництво до Святої Землі і в його групі було тоді 500 паломників, а патріарх Йосиф Сліпий ходив цими стежками у 1934 році і написав книгу «Паломництво до Святої Землі».

 

  1. Що таке паломництво? Паломництво чи проща – це шлях, мандрівка, дорога до святих місць, пов’язаних з життям Ісуса Христа, пов’язаними з Богородицею чи святими. Тих осіб, які здійснюють паломництво називають прочанами або паломниками і ця назва походить від лат. слова «palma», з якою історично вірні, які йшли відвідати Єрусалим і зокрема, Гріб Господній, брали на пам’ятку пальмову гілку. Вшановування місць, пов'язаний з Христом – це є одна з цілей того, хто вирушає у паломництво. Мета нашого паломництва – утвердитися у вірі в Господа Ісуса Христа, у Його Божество, просити в Господа ласку прощення власних гріхів, молитися за своїх рідних і близьких, за Батьківщину, за мир у світі та в Україні. Мета паломництва – стати кращим, добрішим, зробити переоцінку цінностей у житті і подумати над тим, що я маю зробити, щоб стати кращим. Паломницто може бути пішим (йти ногами) або доїжджати (автобусом, поїздом, літаком).

 

  1. Що включає в себе паломництво? Щоб якусь поїздку назвати паломництвом, необхідно дотриматися кількох речей. Ця поїздка повинна відбуватися до якогось відпустового місця, пов’язаного з життям Ісуса Христа, Богородиці чи cвятих або до місць чудотворних ікон чи об’явлень. Звичайно, до місць, визнаних Церквою. Паломництво включає в себе іспит сумління свого життя, Святу Сповідь і Святе Причастя, участь у богослужіннях, відвідування святих місць і збагачення інформацією про них. Паломництва – це один із засобів, які практикує Церква від перших років її існування для осягнення певної цілі, яку можна стисло окреслити словами Божої Заповіді: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю» і «Люби ближнього твого, як себе самого» (пор. Мт. 22, 37-39). Паломництво до Святої Землі включає ще два гарних моменти: відновлення хресних обіцянок на річці Йордан через молитву, відречення сатани і обіцянку служити Христові, а також і відновлення шлюбних обіцянок у Кані Галилейській тими подружніми парами, які були вінчані і живуть по-християнськи у шлюбі.

 

  1. Що важливо знати перед паломництвом? Підготовка до паломництва має неабияку цінність. Людина повинна знати куди і для чого вона йде чи їде, в ыншому випадку, наражає себе та інших людей на небезпеку втрати часу і не скористається в повноті від такої гарної нагоди. Я перед паломництвом, зазвичай, проводжу кілька молитовно-інформаційних зустрічей, в яких розказую людям про ціль паломництва і користь від нього, про небезпеки у дорозі та надаю певні застереження. Одночасно ці підготовчі зустрічі є гарною нагодою пізнати людей, які мають намір їхати і переконатися в тому, що вони не їдуть, щоби залишитися на заробітки і втекти… Ще одним елементом паломництва є усвідомлення того, що це не приватна туристична чи родинна поїздка, а це паломницька родина, яка має мати дисципліну і порядок, повагу один до одного та здатність підпорядкуватися іншим і прагнути добра своїх ближніх по прощі.

 

  1. Що є важливим у паломництві? Присутність священика без перебільшення відіграє дуже важливу роль. Його постійна присутність у групі є гарною нагодою для паломників прийти на Святу Сповідь чи духовну розмову, просто поспілкуватися, а також група паломників щодня має богослужіння, священик проводить молитви та дає повчальні науки, робить щоденні підсумки відвіданих місць. Цьому допомагає «Книжка паломника», яку ми друкуємо щороку і вона містить тексти Божественної Літургії, іспиту сумління, ранішні і вечірні молитви, підготовку до Сповіді, інформацію про святі місця, які відвідуємо та пісенник. Кожен паломник протягом цілого часу має з собою всю необхідну інформацію, зібрану в одній майже 100-сторінковій книжці. І ще однією дуже важливою особою в паломництві є ерудований, мудрий, второпний і людяний гід-екскурсовод. Від доброї організації залежить дуже багато. Для кожної паломницької групи ми друкуємо спеціальні відзнаки – футболки, шарфи, прапорці, які дають можливість виокремити групу та надати їм особливої відзнаки.

 

  1. Фінансове питання для здійснення паломництва. У справі кожного паломництва неабияку роль відіграють гроші. Багато-хто хотів би поїхати у різні паломництва, але не мають фінансової можливості. Жодна людина на землі не може все і відразу, але, коли людина робить у житті певні добрі плани, то Господь поблагословить і вона зуміє знайти вихід із ситуації. Знаю багато людей, які роками відкладають щомісяця по трошки грошей, щоб здійснити якесь паломництво, є люди, які шукають ту чи іншу роботу, щоб могти підзаробити якусь копійку, щоб поїхати в ті чи інші місця. Так, як багато людей подорожують і знаходять різноманітні способи, щоб прискладати «копійчину», так само є і з паломництвом. Знаю людей, які відмовляються від куріння і алкоголю і ці гроші відкладають на паломництво, знаю молодих людей, які влітку йшли працювати, щоб заробити собі на поїздку. Є діти, які дарують батькам «паломництво», оплачуючи їхні витрати, а є і навпаки (останнє трапляється частіше). Отже, треба мати бажання, планувати і  просити в Господа благословення та підтримки на здійснення того чи іншого паломництва.

 

  1. Що робити після паломництва? Утвердивши нашу віру, ми повинні відновити життя молитви. Ми повинні свідчити та розказувати іншим, які чуда Господь чинить у житті кожного з нас. Ми повинні старатися любити Господа Бога і щоденно дякувати Йому за всі його дари (життя, батьків, родину, дітей чи онуків, за друзів, за роботу, за життя у благодаті). Ми повинні відновити любов до нашої святої Матері Церкви, у якій ми були охрещені, до якої ми належимо. Ми повинні бути прикладними християнами, не опускати щоденну молитву та недільну Службу Божу, часто приступати до святих Тайн Покаяння та Євхаристії, щоби єднатися з Богом  і цю нашу християнську віру свідчити перед іншими, не соромлячись ні Господа, ані Святої Церкви Христової. 

 

Дякую Богові за можливість організовувати паломництва і дякую Богові за тих людей, яких Господь кликав і кличе бути паломниками і спільно відвідувати святі місця.

 

о. Йосафат Бойко, ВС

www.pkm.if.ua