АКТУАЛЬНО

Собор громад УГКЦ в Австрії дискутував про те, як оживити життя парафій

Вівторок, 09 грудня 2014, 09:53
6 грудня 2014 року, з благословення Кристофа Кардинала Шенборна, Архиєпископа Відня та Ординарія для вірних візантійського обряду в цілій Австрії, у Відні відбувся Собор громад УГКЦ під назвою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». У події взяли участь делегати церковних громад та духовенство з Відня, Зальцбурга, Інсбрука, Лінца і Граца. Організатором з’їзду виступив протоієрей Юрій Коласа, протосинкел для вірних візантійського обряду в Австрії.
© kathbild.at / Franz Josef Rupprecht © kathbild.at / Franz Josef Rupprecht © kathbild.at / Franz Josef Rupprecht © kathbild.at / Franz Josef Rupprecht

Варто зазначити, що Собор має на меті оживити церковне життя парафій та визначити головні практичні пріоритети подальшого руху відповідно до програми розвитку УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Свою зустріч у головній українській святині Австрії, церкві Святої Варвари, представники церковних громад розпочали з Архиєрейської Божественної Літургії, яку у співслужінні з українськими священиками очолив Єпископ-помічник Перемишльсько-Варшавської архиєпархії Євген (Попович) – гість Собору та представник УГКЦ.

Офіційне відкриття Собору громад розпочалося зі звернення владики Євгена (Поповича) до учасників зустрічі: «Передаю вам вітання та благословення Блаженнішого Патріарха Святослава та молитовне вітання владики Івана, Архиєпископа і Митрополита Перемишльсько-Варшавського. Кожна наша єпархія зобов’язана провести свої місцеві єпархіальні Собори, які вже частково були проведені в Україні, Канаді та Сполучених Штатах Америки. Таких Соборів не було ще ні в Італії, ні в Франції, не говорячи вже про Іспанію. Тож після Польщі ви є першими в Західній Європі, хто організував таку зустріч. За що вам дуже вдячний. Це означає, що у ваших серцях є чітке розуміння відповідальності за розвиток всієї нашої Церкви та кожну громаду зокрема». Владика також наголосив, що такі зустрічі закликають представників громад та духовенство критично подивитися на стан речей в УГКЦ і прийняти реальні рішення щодо покращення церковного життя в громадах.

Тож для того, щоб робота Собору справді була плідною, організатори розділили робочі питання на три важливі теми: «Літургія і молитва», «Боже Слово і катехизація» та «Дияконія» (служіння ближньому), які є першочерговими складовими загальної програми розвитку УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Учасників з’їзду умовно поділили на три групи, кожна з яких включала одного чи кілька представників з кожної громади. Таким чином, учасники мали нагоду поділитися власними спостереженнями з іншими, обмінятися досвідом та знайти відповіді на питання, які безпосереднього стосуються тієї чи іншої громади, а пізніше презентувати результати дискусії всім учасникам Собору.

«Має бути активна участь у Літургії: дайте людям книги!»

З такими словами звернувся до аудиторії у своїй презентації на тему «Літургія і молитва» доповідач доктор Даниїл Галадза. Перебуваючи більшість свого часу в Канаді та бачивши, як живуть українські церковні громади в Оттаві та Торонто, Даниїл Галадза поділився порадами щодо покращення літургійного життя Церкви: «Має бути активна участь у Богослужінні. Заохочуйте дітей та молодь не просто стояти та слухати, а відчути себе повноцінним членом громади. Нехай ваші діти співають у церкві не раз на рік, коли правиться святкова Літургія чи має прийти Святий Миколай, дайте їм можливість робити це кожної неділі. Ми маємо сприймати наше молоде покоління не як маленьких дітей, які ще нічого не знають, а як маленьких особистостей, які здатні нести відповідальність. Дайте їм відчути себе потрібними!»

Доповідач також зазначив, що потрібно підтримувати нашу східнохристиянську спадщину, зокрема наголосив на важливості утренніх та вечірніх Богослужінь. Цікавими для присутніх видалися продемонстровані Даниїлом Галадзою відеоматеріали з Літургій громад УГКЦ в Канаді, більшість яких відправляється двома мовами – українською та англійською. Як зазначає сам пан Даниїл, схожа заокеанська практика є необхідною, бо в такий спосіб вдається навернути до Церкви багато молоді, яка народилася і виростає в еміграції.

Звісно, обговорення літургічних питань не залишило байдужим жодного із учасників. Треба наголосити, що проблеми, з якими стикаються громади, залежать від специфіки кожної з них зокрема. Наприклад, церковна громада Відня, яка є найчисельнішою і має утренні та вечірні відправи, просить отців про додаткові Богослужіння на Пасху, бо церковне приміщення не в силі прийняти всіх охочих. У малочисельних громадах, як наприклад громада Лінца, яка має Службу Божу лише два рази на місяць, постає питання щонедільної відправи. Важливо, що всі учасники Собору вбачають потребу покращення комунікації всередині громад та спілкування між вірними і священнослужителями, виділяють потребу сповіді та духовного супроводу.

Після жвавого обговорення та обідньої перерви на учасників Собору чекала коротка, але така важлива зустріч з Архиєпископом Відня та Ординарієм для всіх вірних візантійського обряду в цілій Австрії Кристофом кардиналом Шенборном. «Слава Ісусу Христу», – розпочав українською Кардинал. На початку свого звернення до делегатів Собору кардинал розповів про підготовку до візиту в Україну, який відбудеться 10 грудня 2014. «Це велика честь для мене сповнити цю місію, яку мені довірив наш Святіший Отець Франциск. У дні, коли УГКЦ святкує 25 років відтоді, як розпочався процес легалізації цієї Церкви-мучениці, я матиму змогу запевнити улюблений український народ про солідарність Папи та Вселенської Церкви та їхню молитовну підтримку для народу, який сьогодні так страждає».   

Далі кардинал поділився про свій шлях пізнання Східних Церков. «Пам’ятаю про те, як молодим монахом, проживаючи неподалік від церкви Святої Варвари у Відні, часто заходив туди, щоб взяти участь у Богослужінні. Це одне з особливих місць для мене. У Парижі, будучи студентом богослов`я, я познайомився з монахом Румунської Православної Церкви, який відкрив для мене глибоку спадщину отців Церкви», – згадує кардинал Шенборн.

Після цього Кардинал говорив про важливість любові до Божого Слова та читання Святого Письма. «Ми повинні нести радість Євангелія у цей світ, оскільки нас до цього закликає Папа Франциск у своєму апостольському повчанні», − зазначив Архиєпископ. Крім того, кардинал звернув особливу увагу на Божественну Літургію та особисту молитву. Підсумовуючи, він сказав, що «Христос є джерелом та звершенням усіх приоритетів, які ми сьогодні обговорюємо – Христос є Боже Слово, Христос об'являє cебе нам у Божественній Літургії та Христос перебуває у ближньому нашому, особливо в убогому, скривдженому та потребуючому».

Вкінці на Архиєпископа Відня чекали запитання від делегатів Собору. Після короткої фотосесії з кардиналом Шенборном Собор громад УГКЦ в Австрії знову з головою поринув в роботу, бо попереду на учасників чекало обговорення ще двох важливих питань.

«Катехизація – входження в таїнство життя Церкви»

Так можна коротко підсумувати доповідь на тему «Боже Слово і катехизація УГКЦ в Австрії», яку презентувала Катерина Бучко. Як стверджує пані Катерина, інколи буває тяжко знайти ідеальний спосіб «вписати» катехизацію в класичну візантійську церкву, але наголошує, що це робити просто необхідно. «Катехизація – це індивідуальний шлях до кожного серця. Зокрема, це може допомогти нашій молоді, яка постійно перебуває в пошуку чогось нового. Вона прагне мати пастиря, яким через катехизацію може стати саме Ісус».

Під час обговорення цього питання в групах стало очевидним, що не в усіх громадах українців УГКЦ в Австрії існує практика катехизації. В деяких спільнотах вона вже є традиційною, а подекуди так і не виходить за рамки самоосвіти вірних. Тож на презентації результатів дискусії багато учасників наголосили на важливості роботи з молоддю, дітьми, батьками та старшим поколінням через організацію ціленаправлених катехитичних курсів для поглиблення знань про віру. Також для покращення відносин між громадами не завадила б організація і міжпарафіяльних зустрічей, спільних реколекцій, богословських зустрічей.

«Дияконія народжується в спонтанності»

Тема дияконії неодноразово постає в нашому християнському житті. Настоятель громади УГКЦ в Зальцбурзі отець Віталій Микитин, маючи за плечима багаторічну душпастирську практику роботи з хворими та потребуючими, запевняє,  що дияконія – це так званий лакмусовий папірець для Церкви, який показує її істинне обличчя. «Служіння ближньому – це спонтанне, а не заплановане бажання, бо так, як Ісус пропонує свою спонтанну любов, так і ми можемо запропонувати нашу незаплановану допомогу. Зараз нам легше переслати потребуючому гроші, ніж зустрітися з ним. Але це не зовсім те, що нам потрібно. Зустріч на рівні очей – ось те, що змінить ваше життя. Ви маєте побачити очі того, хто потребує допомоги, відчути людину, зрозуміти її. Я вас запевняю, що після такої зустрічі ви вже ніколи не будете тими, ким були раніше».

Парох громади УГКЦ у Відні отець Тарас Шагала, продовжуючи доповідь на тему дияконії, виділяє три основні рівні служіння: «По-перше, нам треба запам’ятати, що ми всі є рівними, це так зване соціальне служіння, яке полягає у повазі lj гідності іншої людини. На жаль, ми дуже часто про це забуваємо. По-друге, якщо узагальнити, то служіння людини – це все її життя, прожите в Бозі. Останнім рівнем дияконії є реальна допомога словом чи ділом тому, хто її потребує».

На обговоренні в групах учасники Собору ділилися своїм досвідом допомоги українцям в Австрії та в самій Україні. Наприклад, представник громади Інсбрука Володимир Горбаль розповів про співпрацю з місцевою клінікою, куди дуже часто на лікування приїжджають наші земляки. Така практика є дуже добре налагодженою і відбувається за сприяння медперсоналу закладу, серед яких є і відомі лікарі українського походження. Гострою і найбільш обговорюваною темою для спільнот УГКЦ в Австрії є складна ситуація в Україні. Так, наприклад, представники громади Відня вже вкотре планують організувати збір теплих речей для військових в АТО та запрошують долучитися до такої акції й українців з інших міст Австрії.

Тож попереду, як бачимо, роботи українським греко-католицьким громадам вистачатиме. На завершення Собор громад УГКЦ в Австрії постановив створити літургічну, катехизаційну комісії, а також комісію харитативного служіння (дияконії), до складу яких мають ввійти парафіяни та священнослужителі УГКЦ в Австрії. Робочі зустрічі комісій мають відбуватися щонайменше раз на рік, де представники звітуватимуть про вже зроблене та шукатимуть відповіді на нові запитання, які виникатимуть в цих трьох сферах церковного життя.

 

Ольга Ситник

DEBUG

0.2061
clr:34
cch:-no-
sql:0.1659
csql:0.0000
out: 0.0000
..........
M: 3,754,576
m: 3,005,968