АКТУАЛЬНО

У неділю Розслабленого в УГКЦ моляться за недужих (тексти прохань на Сугубій ектенії та молитви)

Субота, 14 травня 2022, 17:24
15 травня 2022 року, в неділю Розслабленого, Українська Греко-Католицька Церква в Україні відзначає День хворого.

«Нема людини, яка би помогла мені зійти в спасенні води по зрушенні чудеснім їх», – шепочуть, промовляють і кричать наша Земля, Народ й Держава, змордовані, зневажені й упосліджені в жахітливій дійсності нашого воєнного сьогодення.

І справді, кожен, хто поруч, знемагаючи від власних дискомфортів і невигод – часами реальних, і часами вигаданих, уявних і надуманих – хоче першим знайти якийсь чудесний порятунок у своїй біді, іноді навіть не застановляючись глибинно над її суттю, причинами і особливостями.

Так діє людство, – індивідуальне і колективне, – адже кожного із нас, осібного в його окремості і спільнотного у його взаємодії з іншими, радикально і насправді смертельно вразив гріх.

Його хвилеве брутальне торжество ми бачимо (та що там бачимо – досвідчуємо на власній шкірі) у всіх тих страшних подіях, що їх нам доводиться переживати у нинішнім дні.

І все наше людське єство буквально зіщулюється і ціпеніє в тотальному розслабленні від подібного травматичного життєвого досвіду.

Ми вже не співстраждаємо комусь співчутливим словом наших уст – наш розум закипає, а серце розривається на шматки від ґвалту і жорстокості агресора та дипломатичної байдужості тих, хто ніби й зовсім поруч, однак перебуває у цілковитому заглибленні у власні проблеми, не добачаючи і навіть не мислячи про Божу благодать і нашу спрагу щодо неї.

Тим не менше, тяглістю цілого свого свідомого життя євангельський розслаблений свідчив про те, що навіть в упадку його фізичних сил, його душа жевріла надією на Боже чудо.

На справжнє Боже чудо – чудо, що його може доконати тільки один-єдиний Бог.

Розслаблений чекав.

Чекав на нього навіть тоді, коли збагнув, що не варто, що не має вже жодного змісту «надіятися на князів, на людських синів», на сильних цього віку.

І диво сталося – Господь прийшов.

І дивним був Його прихід, бо Він прийшов у образі тілесної людини.

Прийшов, показавши нам всім, що Бог створив цей людський світ відкритим для справді людського служіння нашим людським потребам.

Служіння лікарів, військових, волонтерів, служіння політиків, дипломатів, економістів, служіння стратегічних і не дуже сьогоднішніх партнерів, а вчора (завтра?) конкурентів і навіть почасти недругів, служіння священників, сантехніків, водіїв, служіння двірників, вчителів, депутатів…

Господь сподобив нас в сьогоднішньому дні сягнути вірою саме такого нашого служіння.

Просімо його, щоби допоміг нам зробити нашу віру серця, розуму і почувань ствердним чином всіх наших досі розслаблених тілесних членів!

 

Прохання на Сугубій єктенії

Ще молимося Господеві, Богу нашому, щоби Він зглянувся на наше смирення і розслаблені члени нашого суспільства воєдино зібрав, просвітивши владних, окриливши підупалих на дусі, розрадивши вбитих горем і відчаєм безнадії, укріпивши зранених і вражених безсиллям, випроставши заломлених силою ворожої ненависті, розбитих страшною вістю про жахітливу смерть рідних і знайомих, зміцнивши кожного з нас у служінні потребам ближнього кріпостю рук, чистотою й правдивістю уст і благістю віруючого серця: так молимось Тобі, скоро вислухай і милостиво помилуй!

Ще молимось Господеві, Богу нашому, щоби благословенням силоамської купелі сльози нашої печалі перемінилися нам на сльози очищення, в яких зоріла би нам вже сьогодні світлість завтрашнього радісного і щасного дня: молимось Тобі, скоро вислухай і милостиво помилуй!

Ще молимось Господу, Богу нашому, щоби в Своєму сповненому таїнственної непроглядності спасительному промислі Він підвів нас зі стану розслабленості у вірі та через животворящі води Своєї благодаті перевів нас до переможного діяння для утвердження всілякого добра: молимось Тобі Господи, скоро вислухай і милостиво помилуй!

Молитва

Єдиний Владико, Життєдавче, призри сьогодні на нашу неміч, котра так явно унаочнює нам швидкоплинність і тлінність нашої упалої природи, і молитвами і заступництвом Твоєї Пречистої Матері, до могутнього покрову Якої синівськи прибігаємо у цих травневих днях, дозволь нам піднятися з нашого страшного упадку: нехай наш розум, що навіть в нашому тілесному безсиллі не перестає взивати до Тебе, постійно виглядає за приходом Твоєї спасенної Благодаті, а воля наша нехай непорушно тримає нас утвердженими в непохитній надії і сподіваннях на Твоє вирішальне діяння, до якого доєднай і недосконалий, але благий чин наших ослаблених рук, щоби і в нім, як і у всім, що Ти чиниш, було прославлене Твоє величне й преславне Ім’я, разом із Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я