У парафії Преподобної Параскеви грають у теніс, вивчають англійську і відточують акторську майстерність

Рушійною силою парафії Преподобної Параскеви є її парох о. Олег Кобель. Його підтримка та опора – дружина Ірина.

– Я багато молився, щоб мати добру дружину, добру їмость. Бо коли в сім'ї є проблеми, дуже важко бути добрим священником, бути добрим батьком для парафіян, – вважає о. Олег.

– Я хочу говорити проповідь до молодят у шлюбі і робити це з власного досвіду. Прагну побажати їм чогось доброго, виносячи щось з власного шлюбу…

Дружина Ірина – як права рука свого чоловіка в його служіння. Вона веде катехитичні зустрічі з дітьми, гурток рукоділля, театральний груток…

– Ми молимося разом за когось з друзів, хто захворів... І це їх ще більше здружує, – розповідає їмость.

Багато років тому отець Олег запустив проєкт парафіяльної секції з настільного тенісу. За тренера сам священник:

– Для дітей і батьків це важливий елемент, адже дитина займається спортом, учиться досягати певних результатів. Перед тренуванням ми завжди молимося. І для мене, як священника, це ще одна можливість.

Школяр Дмитро каже:

– Ми молимося, щоб ліпше грати, аби нам Бог помагав, щоб ми вигравали.

– Кожного року мої вихованці беруть участь в обласних змаганнях, представляють Стрийщину і перемагають, – з гордість відзначає парох.

– Прийшовши в цю парафію, одразу поставив за пріоритет у своїй діяльності роботу з молоддю.

Ірина Івашків, учителька, аніматор займається з дітьми в парафії. Вона організовує для дітей різні розважальні заходи. Головна ідея – діти гуртуються навколо Церкви.

У парафії піклуються про катехитичне виховання як дорослих, так і дітей. А також розширюють горизонти юних парафіян уроками англійської мови. І вже знають «Отче наш» англійською.

Дружина священника Ірина веде гурток рукоділля «Перепілка».

Школяр Дмитро розповідає про свою участь у гуртку:

– Ми робимо всякі листівки, аплікації, потім їх продаємо, а вторговані кошти йдуть потребуючим.

Отець Олег бачить у цьому певну мету:

– Діти вчаться бути волонтерами, вони вчаться розуміти, що від них щось залежить. І ще коли вони приходять на гурток, вони приходять також, щоб побачитися один з одним поза школою.

У храмі люди відчувають неймовірно позитивну атмосферу. 

Парафіянка і керівниця хору Анна Пінчук захоплено ділиться:

– Я живу нею, вона в моїй душі. Коли ми в хорі співаємо «Отче наш», то мені здається, що я десь там – на небесах.

Пані Ганна Горинь, скарбникиня у парафії і членкиня спільноти «Матері в молитві»:

– За що ми молимося? За мир, спокій, за наших діточок, односельців, за наших воїнів. 

Сам отець ще й провадить групу молитовного читання і вивчення Святого Письма.

– Щонеділі перед Богослужінням ми маємо можливість півгодини помолитися і роздумати над кількома реченнями Святого Письма.

Парафія багата ще і на театральний гурток. За словами пані Ірини, є так багато охочих брати участь у театралізованих дійствах, що на всіх деколи ролей не стає.

Юна учасниця гуртка декламує:

Зупинися, людино, на мить...
І відчуй, як планеті болить.
Як із серця крик вирина -
Зупинися, земля в нас одна!

Як у серці тліє любов,
Щоб колись розгорітися знов.
Зупинися. людино на мить...
І відчуй. як планеті болить..

…Один-два рази на місяць відправляється додаткова Літургія для дітей. Дітям це дуже до вподоби. 

У кінці Богослужіння дітям роздають цукерки, аби було ще солодше на душі.

Департамент інформації УГКЦ