АКТУАЛЬНО

Владика Степан Сус: «Тарас Матвіїв був українцем у своїй країні, і ми мусимо продовжити його свідчення та героїзм»

Середа, 15 липня 2020, 09:31
Владика Степан Сус особисто знав полеглого Героя Тараса Матвіїва, з яким прощався сьогодні Львів. На переконання єпископа, ми повинні взяти приклад з Тараса і не боятися бути українцями у своїй країні, щодня діяти і змінювати державу кожен на своєму місці, на фронтах свого життя.

З Тарасом я познайомився десь 5–6 років тому у Жидачеві. Зустрівши його вперше, побачив молоду і енергійну людину, побачив українця, який просто був сучасним і старався щось робити для цієї країни.

Кожен з нас думає: а що я можу зробити для цієї країни? Стільки всього говоримо, минають роки, звикаємо до війни, уже звикли до коронавірусу, до багатьох інших обставин, водночас питаємо себе: що я можу робити? Тарас — це особа, яка не лише ставила запитання, але справді робила. Багато разів із ним спілкувався у різний спосіб. Зустрічалися, десь бачилися. Просто так десь переписувалися у Фейсбуці, подібно, як багато з вас тут присутніх.

Він завжди горів оптимізмом, бажанням щось змінити. Був людиною, яка справді любила Бога і Україну. Любив Бога і був добрим всюди. Напевно, що ця його доброта є засвідчена цією маленькою, але дуже непростою зіркою Героя України. Бо навіть у складних обставинах рятував життя інших. Любив Україну, бо був українцем не з 8-ї до 18-ї години. А був завжди.

І в нього було бажання щось змінити, бажання, щоби ця країна була іншою, бажання щоби українці в цій країні любили свою державу, свої символи, мову, культуру, традиції — усе те, що є нашою ідентичністю. Він для цього віддав своє життя.

Прийде час і ми будемо, і ми повинні, і мусимо читати про нього з книжок історії України, вчити своїх дітей, молодь. Мусимо ставити Тараса у приклад усім нам. Він показав приклад. А кожен приклад зобов’язує до наслідування. Пройде два-три дні. І ми з вами всі розійдемося. Переживемо найскладніший момент, похорон. Проте його приклад життя, його свідчення і героїзм, його бажання будувати Україну і бути українцем у цій країні маємо продовжувати ми з вами. Кожен із нас зокрема. Кожен на своєму місці, у своїх окопах, на своїх фронтах, перед своїми викликами, труднощах, у всіх обставинах — не лише говорити, але маємо діяти. І думаю, що слово "діяти" — це те, чим жив щодня Тарас. Він діяв, був активним всюди. І був добрим. Був і залишається для всіх нас Великим українцем.

Нехай Господь милосердний і добрий прийме його в Царство Небесне, дарує йому вічну радість, вічну нагороду. А ми, які залишаємося при житті і не знаємо чому, маємо від Бога шанс. Кожен день є подарунком і можливістю щось змінити. змінюймо цей світ! Будуймо іншу Україну. Ставаймо в ній іншими українцями, не такими, як ми були колись, а тими, які готові відповідати за свої вчинки. Будьмо готові навіть у найскладніших обставинах життя віддати своє найцінніше — життя за своїх друзів. Вічна пам’ять нашому Герою України!

† Степан Сус,
єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства


ПУБЛІКАЦІЇ

Отець Теодосій Роман Грень: «Велика кількість покинутих дітей – це лакмусовий папірець морального стану суспільства» 10 серпня

Доктор Теодосій Роман Грень, ЧСВВ, віцеректор Папської колегії святого Йосафата, редактор Українського відділу Ватиканської дикастерії...

АНОНСИ