Цитати із Святого Письма

Послання апостола Павла до Євреїв 12:1-10

¹ Тому і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, ² вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу. ³ Тож думайте про того, хто витерпів від грішників таке велике проти себе противенство, щоб ви, ізнемігшись, не впали духом. ⁴ Ви ще не протиставились до крови в боротьбі проти гріха. ⁵ І ви забули попередження, що вам, як синам, говорить: «Мій сину, не легковаж Господнім каранням і не падай духом, коли він тебе картає, ⁶ бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає.» ⁷ На вашу науку ви терпите. Бог поводиться з вами, як із синами. Хіба є такий син, що його батько не карає? ⁸ Коли ж вас виховано без картання, - якого всі зазнають, - то ви незаконновроджені, а не сини. ⁹ А втім, коли ми мали батьків тілесних як виховників і їх поважали, то чи ж не багато більш ми маємо коритися Отцеві духів, і будем жити? ¹⁰ Ті бо на короткий час, як знали, нас карали; він же - нам на користь, щоб нас зробити учасниками святости своєї.

Євангелія від Матея 20:1-16

¹ “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник. ² Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник. ³ А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку. ⁴ Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам. ⁵ І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само. ⁶ Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте? ⁷ Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник. ⁸ Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших. ⁹ Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію. ¹⁰ Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію. ¹¹ А взявши, стали ремствувати на господаря, ¹² кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини. ¹³ Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною? ¹⁴ Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі. ¹⁵ Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?! ¹⁶ Так то останні будуть перші, а перші – останні!”