Цитати із Святого Письма

Діяння святих апостолів 14:6-18

⁶ вони, збагнувши це, втекли в міста Лікаонські, Лістру та Дербу й околицю, ⁷ і там звіщали Євангелію. ⁸ У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи. ⁹ Він слухав, як Павло говорив; глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися, ¹⁰ сказав голосом великим: «Устань на твої ноги просто!» Той скочив і почав ходити. ¹¹ Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.» ¹² І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові. ¹³ І от жрець Зевса, що перед містом, привів до брами биків з вінками й хотів разом з народом принести жертву. ¹⁴ Довідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи: ¹⁵ «Люди добрі, що це ви робите? Таж і ми такі самі, як ви, люди, що проповідуємо вам, щоб ви від цих марнот навернулись до живого Бога, який створив небо й землю, і море, й усе, що є в них, ¹⁶ який за минулих поколінь дозволяв усім народам ходити своїми шляхами, ¹⁷ хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші!» ¹⁸ Таке кажучи, ледве народ спинили, щоб не приносили їм жертви.

Євангелія від Йоана 7:14-30

¹⁴ А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати. ¹⁵ І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.» ¹⁶ А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене. ¹⁷ Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе. ¹⁸ Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому. ¹⁹ Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?» ²⁰ Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?» ²¹ А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь. ²² Тим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу. ²³ Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив! ²⁴ Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!» ²⁵ Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити? ²⁶ Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос? ²⁷ Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.» ²⁸ Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте. ²⁹. Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.» ³⁰ Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година.