Цитати із Святого Письма

Діяння святих апостолів 15:35-41

³⁵ Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє. ³⁶ По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.» ³⁷ А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком. ³⁸ Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу. ³⁹ І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру. ⁴⁰ А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті. ⁴¹ І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.

Євангелія від Йоана 10:27-38

²⁷ Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, ²⁸ і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. ²⁹. Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! ³⁰ Я і Отець - одно.» ³¹ Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. ³² Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» ³³ А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але - за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» ³⁴ Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви - боги? ³⁵ Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, - а Писання годі усунути! - ³⁶ то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, - бо я сказав, що я - Син Божий? ³⁷ Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! ³⁸ Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»

Перше послання апостола Павла до Корінтян 1:18-2:2

¹⁸ Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. ¹⁹ Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! ²⁰ Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? ²¹ А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. ²² Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, - ²³ ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, ²⁴ а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість. ²⁵ Бо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили. ²⁶ Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних; ²⁷ але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, - ²⁸. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, ²⁹. щоб жадне тіло не величалося перед Богом. ³⁰ Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням, ³¹ щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.» ¹ Та я, коли прийшов до вас, брати, - не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю. ² Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого.

Євангелія від Йоана 19:6-11,13-20,25-28,30-35

⁶ Та скоро побачили його первосвященики та слуги, закричали: «Розіпни! Розіпни!» Каже Пилат їм: «Беріть його ви і розіпніть, я бо жадної провини не знаходжу на ньому.» ⁷ А юдеї йому: «У нас є закон, і за законом мусить він умерти, бо він із себе Сина Божого зробив.» ⁸ Як почув те слово Пилат, стривожився ще дужче. 9. Повернувся він ще раз у Преторію та й каже Ісусові: «Звідкіля ти?» Не дав же йому Ісус одвіту. ¹⁰ «Зо мною не розмовляєш, - каже йому Пилат, - чи не знаєш, що в мене влада відпустити тебе і влада розіп'ясти тебе?» ¹¹ І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх.» ¹³ Тож зачувши ті слова, вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву Літостротон, а по-єврейському - Гаввата. ¹⁴ А був то день, коли споготовлювали Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: «Ось цар ваш.» ¹⁵ Ті ж закричали: «Геть! Геть! Розіпни його!» А Пилат їм: «Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар!» ¹⁶ І тоді видав він його їм на розп'яття. ¹⁷ І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота, ¹⁸ де його і розіп'яли, а з ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині. ¹⁹ Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.» ²⁰ Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста. Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському. ²⁵ А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. ²⁶ Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, - а його ж любив він, - мовить до матері: «Жінко, ось син твій.» ²⁷ А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе. ²⁸ А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!» ³⁰ І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа. ³¹ Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, - бо був Великдень тієї суботи, - то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста. ³² Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий. ³³ Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому, ³⁴ лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров - і вода. ³⁵ І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду - щоб ви теж увірували.