Цитати із Святого Письма

Євангелія від Матея 27:1-38

¹ Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити. ² І зв'язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові. ³ Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим. ⁴ “Згрішив я”, – сказав, – “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!” ⁵ Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився. ⁶ Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: “Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.” ⁷ Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців. ⁸ Тому це поле й досі зветься Полем Крови. ⁹ Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: “І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля, ¹⁰ і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.” ¹¹ Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: “Ти цар юдейський?” Ісус відповів: “Ти кажеш.” ¹² Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого. ¹³ Тоді Пилат каже до нього: “Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?” ¹⁴ А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався. ¹⁵ На свято звик був правитель відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли. ¹⁶ Був же тоді визначний в'язень, що звавсь Варавва. ¹⁷ А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?” ¹⁸ Знав бо він добре, що вони з зависти видали його. ¹⁹ І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.” ²⁰ Та первосвященики й старші намовили народ, – просити за Варавву, а Ісуса – видати на смерть. ²¹ Заговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву.” ²² Каже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп'ятий!” ²³ Спитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп'ятий!” ²⁴ Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите.” ²⁵ Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!” ²⁶ Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття. ²⁷ Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту ²⁸ і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ ²⁹. і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!” ³⁰ І плювали на нього, брали тростину й били його по голові. ³¹ А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп'яття. ³² Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім'я Симон, і примусили його нести хрест його. ³³ Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”, ³⁴ дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити. ³⁵ Ті ж, що розп'яли його, поділили його одежу, кинувши жереб. ³⁶ А потім сіли, щоб його стерегти там. ³⁷ Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус – Цар Юдейський.” ³⁸ Тоді розіп'яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.

Євангелія від Луки 23:39-43

³⁹ Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!” ⁴⁰ А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? ⁴¹ Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.” ⁴² І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.” ⁴³ Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї.”

Євангелія від Матея 27:39-54

³⁹ Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами, ⁴⁰ кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!” ⁴¹ Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: ⁴² “Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього. ⁴³ Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я – Син Божий.” ⁴⁴ Так теж і розбійники, що були з ним розіп'яті, ображали його. ⁴⁵ Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев'ятої години. ⁴⁶ А близько дев'ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, – тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?” ⁴⁷ Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”. ⁴⁸ І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити. ⁴⁹ Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.” ⁵⁰ А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа. ⁵¹ І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались; ⁵² гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали, ⁵³ і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з'явились. ⁵⁴ А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”

Євангелія від Йоана 19:31-37

³¹ Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, - бо був Великдень тієї суботи, - то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста. ³² Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий. ³³ Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому, ³⁴ лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров - і вода. ³⁵ І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду - щоб ви теж увірували. ³⁶ Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана.» ³⁷ А й інше Писання каже: «Споглядатимуть на того, кого прокололи.»

Євангелія від Матея 27:55-61

⁵⁵ Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували: ⁵⁶ між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея. ⁵⁷ Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса; ⁵⁸ Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло. ⁵⁹ Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й ⁶⁰ поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов. ⁶¹ А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.