Цитати із Святого Письма

Послання апостола Павла до Римлян 6:3-11

³ Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися? ⁴ Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. ⁵ Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння. ⁶ Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; ⁷ бо хто вмер, той від гріха звільнився. ⁸ Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, ⁹ знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. ¹⁰ Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. ¹¹ Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.

Євангелія від Матея 28:1-20

¹ Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. ² І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. ³ Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. ⁴ Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла. ⁵ Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: “Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп'ятого. ⁶ Нема його тут, бо він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав. ⁷ Та біжіть притьмом, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих. Он він вас випередить у Галилеї, – там ви його побачите. Я вам сказав.” ⁸ І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити йото учнів. ⁹ Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися. ¹⁰ Тоді Ісус сказав їм: “Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать.” ¹¹ Коли ті йшли, деякі з сторожі прийшли до міста й оповіли первосвященикам про все, що сталося. ¹² Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей ¹³ і звеліли: “Скажіть, що його учні прийшли вночі й викрали його, коли ми спали. ¹⁴ А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати.” ¹⁵ Вони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день. ¹⁶ А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив. ¹⁷ Побачивши його, вони вклонилися йому; а деякі сумнівалися. ¹⁸ Ісус же приступив і промовив до них: “Дана мені всяка влада на небі й на землі. ¹⁹ Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа; ²⁰ навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку.”

Послання апостола Павла до Євреїв 2:11-18

¹¹ Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, ¹² коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» ¹³ І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» ¹⁴ А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, ¹⁵ і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. ¹⁶ Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. ¹⁷ Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. ¹⁸ Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.

Євангелія від Луки 1:24-38

²⁴ Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: ²⁵ “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” ²⁶ Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, ²⁷ до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія. ²⁸ Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” ²⁹. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. ³⁰ Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. ³¹ Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. ³² Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, ³³ і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” ³⁴ А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” ³⁵ Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. ³⁶ Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; ³⁷ нічого бо немає неможливого в Бога.” ³⁸ Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.