Цитати із Святого Письма

Послання апостола Павла до Тита 1:5-2:1

⁵ Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав: ⁶ коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність. ⁷ Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи, ⁸ а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий, ⁹ який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати. ¹⁰ Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних. ¹¹ їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба. ¹² Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі. ¹³ Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі, ¹⁴ щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди. ¹⁵ Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління; ¹⁶ Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні. ¹ Ти ж говори, що личить здоровому вченню:

Євангелія від Луки 20:9-18

⁹ І він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час. ¹⁰ Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим. ¹¹ І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками. ¹² Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали. ¹³ Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують? ¹⁴ Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась. ¹⁵ І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника? ¹⁶ Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.” Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!” ¹⁷ Ісус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним? ¹⁸ Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде - роздавить.”