Цитати із Святого Письма

Послання апостола Якова 2:1-13

¹ Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. ² Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, ³ а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», ⁴ - то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? ⁵ Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? ⁶ Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? ⁷ Хіба то не вони ганьблять те гарне ім'я, яким називано вас? ⁸ Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», - ви добре робите. ⁹ А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. ¹⁰ Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, - стає у всьому винуватий. ¹¹ Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. ¹² Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. ¹³ Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.

Євангелія від Марка 10:23-32

²³ Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!" ²⁴ Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! ²⁵ Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже." ²⁶ Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?" ²⁷ Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, - але не в Бога; у Бога бо все можливо." ²⁸ І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою." ²⁹. Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, - ради мене та ради Євангелії, - ³⁰ не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, - домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, - і в майбутньому віці життя вічне. ³¹ І багато з перших стануть останніми, а останні -першими." ³² Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним: