Цитати із Святого Письма

Перше послання апостола Павла до Корінтян 13:4-14:5

⁴ Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, ⁵ не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; ⁶ не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; ⁷ все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. ⁸ Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. ⁹ Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. ¹⁰ Коли настане досконале, недосконале зникне. ¹¹ Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче. ¹² Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний. ¹³ Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов. ¹ Змагайте до любови, але бажайте гаряче духовних дарів, особливо ж - дару пророцтва. ² А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові; бо ніхто його не розуміє: він говорить духом таємні речі. ³ Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду. ⁴ Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву. ⁵ Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, - хібащо він пояснює, щоб Церква мала повчання.