Цитати із Святого Письма

Перше послання апостола Петра 1:1-2,10-12;2:6-10

¹ Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії, ² згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! ¹⁰ Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували. ¹¹ Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. ¹² І їм було об'явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати. ⁶ Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.» ⁷ Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі, ⁸ каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені. ⁹ Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло; ¹⁰ ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.

Євангелія від Марка 12:1-12

¹ І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину. ² І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних. ³ Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим. ⁴ І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили. ⁵ Ще іншого він послав, а вони того - вбили. Та й багато інших - їх вони або побили, або повбивали. ⁶ Ще мав єдиного сина улюбленого - і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. ⁷ Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша. ⁸ І схопивши його, вбили та викинули з виноградника. ⁹ Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим. ¹⁰ Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним. ¹¹ Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!" ¹² І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.