Цитати із Святого Письма

Перше послання апостола Павла до Корінтян 14:6-19

⁶ А тепер, брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю вам ні об'явлення, ні знання, ні пророцтва, ні науки? ⁷ Так само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, а чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як розпізнавати, що грається на сопілці чи на гуслах? ⁸ Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою? ⁹ Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що ви говорите? Ви будете на вітер говорити! ¹⁰ Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення. ¹¹ Та коли я не розумію значення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужоземцем. ¹² Тим то й ви - коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, - старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви. ¹³ Тож, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити. ¹⁴ Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду. ¹⁵ Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати. ¹⁶ Інакше бо, коли благословлятимеш духом, - то як проста людина скаже «Амінь» на твою подяку, коли вона не знає, що ти кажеш? ¹⁷ Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається. ¹⁸ Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю; ¹⁹ але в Церкві волію п'ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами.

Євангелія від Матея 20:17-28

¹⁷ Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм: ¹⁸ “Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть. ¹⁹ І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.” ²⁰ Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити. ²¹ Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.” ²² У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.” ²³ Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.” ²⁴ Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів. ²⁵ Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. ²⁶ Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. ²⁷ І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба. ²⁸ Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”