Цитати із Святого Письма

Перше послання апостола Павла до Корінтян 7:12-24

¹² А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. ¹³ І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає. ¹⁴ Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі. ¹⁵ Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі. ¹⁶ Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку? ¹⁷ А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах. ¹⁸ Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується. ¹⁹ Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише - зберігання заповідей Божих. ²⁰ Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав. ²¹ Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства; ²² бо раб, покликаний у Господі - Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа. ²³ Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей. ²⁴ Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Євангелія від Матея 14:35-15:11

³⁵ Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих ³⁶ та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували. ¹ Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть: ² “Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?” ³ А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням? ⁴ Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть. ⁵ А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! – ⁶ той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу. ⁷ О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: ⁸ Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене. ⁹ Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.” ¹⁰ І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте! ¹¹ Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.