Цитати із Святого Письма

Друге послання апостола Павла до Корінтян 12:10-19

¹⁰ Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний. ¹¹ Я, хвалившися, видався безумним! Та ви мене примусили до того. Ви бо повинні були мене хвалити, тому що я нічим не гірший від тих «архиапостолів», хоч я і ніщо. ¹² Ознаки апостола виявилися між вами: в усякому терпінні, в знаках, чудах та силах. ¹³ Чим бо ви були менші від інших Церков, - хіба тим, що я не був для вас тягарем? Простіть мені цю кривду! ¹⁴ Оце втретє я готовий прийти до вас, і тягарем не буду, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати батькам маєтки, а батьки дітям. ¹⁵ Я радо витрачусь і сам себе пожертвую за ваші душі; якщо я люблю вас більше, то мав би бути менше люблений? ¹⁶ Та нехай буде, що я не обтяжав вас, але, бувши хитрим, узяв вас підступом. ¹⁷ Чи я вас використав через когось із тих, що до вас послав? ¹⁸ Я ублагав Тита і з ним послав брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим ходили духом? Не тими самими слідами? ¹⁹ Віддавна вже думаєте, що ми виправдуємося перед вами. Ми перед Богом у Христі говоримо; а все вам, любі, на збудування.

Євангелія від Марка 4:10-23

¹⁰ А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі. ¹¹ І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами, ¹² щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось." ¹³ І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? ¹⁴ Сіяч сіє слово. ¹⁵ Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, - зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово. ¹⁶ Так само посіяне на каменистому ґрунті, - це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають, ¹⁷ але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стається утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються. ¹⁸ Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, 19. але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним. ²⁰ А що посіяні на добру землю, - це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше." ²¹ І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику? ²² Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б. ²³ Хто має вуха слухати, хай слухає!"