Цитати із Святого Письма

Друге послання апостола Павла до Корінтян 7:1-10

¹ Маючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі. ² Дайте нам місце в вашому серці. Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого. ³ Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці, щоб умерти й жити разом. ⁴ У мене велике до вас довір'я, я вельми пишаюся вами. Я - повен утіхи, я переповнений радістю посеред усіх наших напастей. ⁵ Бо коли ми були прийшли в Македонію, тіло наше не мало ніякого спокою. У всьому лиш скорбота: зовні - борні, страхання всередині. ⁶ Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита; ⁷ і не лиш його приходом, а й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про ваше палке бажання, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так, що я зрадів ще більше. ⁸ Хоч я і засмутив вас листом, не жалкую того; коли й жалкував, - бачу, що той лист, хоч і на час, був засмутив вас - ⁹ тепер же радію, не тому, що ви були засмутилися, а тому, що смуток ваш привів вас до каяття. Ви бо засмучені були задля Бога, так що ви від нас не зазнали шкоди. ¹⁰ Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба; а смуток цього світу - смерть спричинює.

Євангелія від Марка 1:29-35

²⁹. І скоро вийшов він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія. ³⁰ Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї. ³¹ Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати. ³² Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. ³³ Усе місто зібралося перед дверима. ³⁴ І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали. ³⁵ Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.