Правильник передавання єпархії новопризначеному єпископу та її приймання

ПРАВИЛЬНИК ПЕРЕДАВАННЯ ЄПАРХІЇ
НОВОПРИЗНАЧЕНОМУ ЄПИСКОПУ ТА ЇЇ ПРИЙМАННЯ

 

І. Преамбула

Арт. 1. Вихід із підпілля Української Греко-Католицької Церкви спричинив початок її динамічного розвитку на різних рівнях церковного життя, від парафіяльного до єпархіального та патріаршого. Кодекс канонів Східних Церков (ККСЦ) відкрив перед Церквою нові можливості в розбудові еклезіального життя, зокрема служіння Слова Божого і Святих Таїнств, а також церковних структур. Перед церковними провідниками постало завдання наповнити це якісним змістом, забезпечити відповідно підготовленими особами та створити дієві механізми функціонування. На території патріаршої Церкви та поза її межами, у погодженні з Римським Апостольським Престолом, засновано й проголошено нові церковні одиниці, а саме єпархії та екзархати. Кількість чинних єпископів значно збільшилася порівняно з початком 90-х років, що дає можливість Синоду Єпископів УГКЦ плідно працювати над стратегічними питаннями розвитку Церкви. Одне з актуальних питань, яке виникло перед церковною спільнотою – передавання єпархії новопризначеному єпископові. Цей правильник описує механізм передавання та має на меті допомогти єпархіальному єпископові ввійти в життя єпархії чи екзархату.

 

 Загальні положення

Арт. 2. Єпархіальний єпископ діє як батько місцевої Церкви, він збирає своїх вірних Євангелієм та Євхаристією в ім’я Христа, керує цією Церквою як намісник і посланець Христа (пор. кан. 178).

Арт. 3. Єпархіальний єпископ має три завдання: навчати, освячувати та управляти. Кодекс канонів Східних Церков розподіляє владу управління на трьох рівнях: законодавчому, виконавчому та судовому (пор. кан. 191 § 1).

Арт. 4. Єпархіальний єпископ виконує владу управління з Божого установлення завдяки отриманим єпископським свяченням (пор. кан. 979 §1). Ця влада управління є власною, звичайною і безпосередньою (пор. кан. 178).

Арт. 5. Цей правильник описує канонічне прийняття єпархії новим єпархіальним єпископом у разі:

а) заснування та проголошення нової єпархії;

б) поділу єпархії та заснування на її території нової єпархії;

в) передавання єпископської влади новопризначеному єпископу від адміністратора єпархії;

г) передавання єпископської влади новопризначеному єпископу від попереднього єпархіального єпископа, оскільки не було призначено адміністратора єпархії.

Арт. 6. Усе, що говориться в цьому положенні про єпархії та єпархіальних єпископів, стосується також екзархів та екзархатів (пор. кан. 313).

 

Вакантність єпархіального престолу

Арт. 7. Вакантність єпархіального престолу – це юридичний стан єпархії, за якого єпархіальний єпископ втрачає свою владу, а в єпархії немає єпископа-коад’ютора.

Арт. 8. Єпархіальний престол стає вакантним внаслідок:

а) смерті єпархіального єпископа;

б) зречення єпархіального єпископа або відходу на емеритуру (пор. кан. 210; 967–971);

в) перенесення єпархіального єпископа (пор. кан. 85, § 2 п., 2-ге);

г) позбавлення уряду (пор. кан. 978 і кан. 1060).

Арт. 9. Від моменту вакантності єпархіального престолу втрачають свої уряди протосинкел і синкели, які не є єпископами (пор. кан. 224). Якщо вони мають єпископське рукоположення, то зберігають свої повноваження, які здійснюють під проводом адміністратора єпархії. Не втрачає свого уряду також єпархіальний економ й судовий вікарій, які діють під владою адміністратора.

 

Адміністратор єпархії

 Арт. 10. Згідно з кан. 220, Патріарх повинен іменувати для єпархії адміністратора, який складає перед главою Церкви визнання віри та починає виконувати своє завдання після канонічного прийняття уряду (пор. кан. 220).

Арт. 11. У разі вибору адміністратора поза територією патріаршої Церкви, необхідно дотримуватись кан. 221.

Арт. 12. Якщо в єпархії є єпископ-коад’ютор, який посідає свій уряд, то він повинен негайно перебрати управління єпархією; після інтронізації він стає єпархіальним єпископом.

Арт. 13. Канонічне прийняття уряду адміністратором відбувається через представлення грамоти про іменування колегії єпархіальних радників, члени якої підписують відповідний акт доведення до відома (див. додаток 1).

Арт. 14. Адміністратор єпархії має ті самі права й обов’язки, що і єпархіальний єпископ (пор. кан. 228-229). Він не має права робити будь-які нововведення в єпархії, дотримуючись принципу канонічної традиції sede vacante nihil innovetur.

Арт. 15. Адміністратор єпархії втрачає свій уряд через смерть, зречення, вручене тому, хто його обрав чи іменував, або усунення, а також після канонічного прийняття єпархії новим єпархіальним єпископом (пор. кан. 231).

Арт. 16. Уряд адміністратора єпархії припиняється після канонічного прийняття єпархії новим єпархіальним єпископом, новий єпархіальний єпископ може зажадати від нього звіту про його адміністрування (пор. кан. 231, § 4).

Арт. 17. Патріарх зобов’язаний подбати, щоб вакантний єпископський осідок отримав гідного єпархіального єпископа.

 

Канонічне прийняття єпископом єпархії

Арт. 18. Єпархіальний єпископ повинен канонічно перебрати єпархію протягом чотирьох місяців від його виборів або іменування (пор. кан. 188, § 2 ККСЦ).

Арт. 19. Єпархіальний єпископ канонічно приймає єпархію через саме законне проведення інтронізації, на якій прилюдно зачитуються апостольські або патріарші листи про канонічне призначення (пор. кан. 189, § 1 ККСЦ).

Арт. 20. До інтронізації єпископ не повинен втручатися в управління єпархією жодним титулом ні сам, ні через інших, коли ж він має якийсь уряд в єпархії, може його зберегти й виконувати (пор. кан. 189, § 3 ККСЦ).

 

Інтронізація

Арт. 21. Інтронізація – це спосіб, в який єпархіальний єпископ осягає канонічне посідання єпархії.

Арт. 22. Поняття «інтронізація» має насамперед літургійне значення (зі старогрецької «престол», «трон», «високе сидіння») і є урочистим богослужінням, під час якого відбувається введення новообраного єпископа на його престол.

Арт. 23. Інтронізація здійснюється під час Божественної Літургії відповідно до приписів літургійних книг.

Арт. 24. Інтронізація є не лише літургійною дією, а й має правовий характер. Єпархіальний єпископ канонічно приймає єпархію лише тоді, коли відбулася законна інтронізація, під час якої було прилюдно зачитано апостольський або/і патріарший листи про канонічне призначення (provisione canonica).

Арт. 25. Про завершену інтронізацію повинен бути виготовлений документ (див. додаток 2), підписаний самим єпархіальним єпископом разом із канцлером і двома свідками, що має зберігатися в архіві єпархіальної курії (пор. кан. 189, § 2 ККСЦ).

Арт. 26. Про єпископські свячення та інтронізацію слід негайно повідомити Апостольський Престол (пор. кан. 86, § 3 ККСЦ). 

Арт. 27. Завірені нотарем курії копії документів щодо інтронізації слід надіслати до Патріаршої курії та Апостольської нунціатури країни, в якій відбулася інтронізація.

Арт. 28. Єпархіальний єпископ після інтронізації отримує всі права та обов’язки для виконання своєї влади відповідно до tria munera: навчати, освячувати та управляти.

Арт. 29. Щодо управління, то він приймає єпархію на законодавчому, виконавчому та судовому рівнях (пор. кан. 191, § 1 ККСЦ).

 

ІІ. Приймання законодавчої влади

Звіт адміністратора єпархії

Арт. 30. Після інтронізації єпархіальний єпископ скликає всіх працівників єпархіальної курії для особистого знайомства та отримання письмових звітів про їхню роботу, згідно з визначеними термінами. Звіт про свою роботу кожен представляє єпископові особисто.

Арт. 31. Після інтронізації, протягом тридцяти днів, адміністратор єпархії готує письмовий звіт та інформує єпархіального єпископа про законодавчі ініціативи попередньої влади стосовно:

а) Святих Таїнств і сакраменталій;

б) священнослужителів;

в) мирян;

г) розпоряджень, пов’язаних із життям єпархії;

ґ) диспенз і дозволів, наданих в окремих випадках.

Арт. 32. Єпархіальний єпископ протягом цього часу зустрічається з єпископом-емеритом, попереднім єпархіальним єпископом, якого перенесено чи позбавлено уряду, єпископом-помічником, протосинкелом, синкелами – щодо законодавчих актів та ініціатив попереднього єпископа й актуальних потреб єпархії.

Арт. 33. Якщо новопризначений єпископ був адміністратором єпархії, то письмовий звіт, на його запит, готує попередній протосинкел спільно з канцлером. Рівно ж протосинкел спільно з канцлером готує цей звіт у разі, якщо не було призначено адміністратора єпархії, а єпископську владу передається від попереднього єпископа до новопризначеного. 

Арт. 34. Адміністратор єпархії спільно з відповідними урядами особисто передає єпархіальному єпископові:

а) установчі документи єпархії, статут (оригінал);

б) єпархіальну печатку;

в) ключі від таємного архіву;

г) інші правові документи, згідно з вимогами законів держави, в якій знаходиться ця єпархія.

 

ІІІ. Приймання виконавчої влади

Арт. 35. Єпархіальний єпископ здійснює виконавчу владу, у цьому йому допомагає єпархіальна курія (пор. кан. 243 ККСЦ).

Арт. 36. Усі попередні працівники курії, а саме: протосинкел, синкели, канцлер, економ – протягом тридцяти днів від інтронізації подають письмовій звіт про свою роботу; звіт подають також інші залучені особи відповідних відділів й директор єпархіального карітасу.

Арт. 37. Єпархіальний єпископ, заслуховуючи звіти попередніх працівників курії, може це робити разом із тими, кого він бачить як наступників на певних урядах, для кращого ознайомлення їх із станом справ.

 

Звіт протосинкела

Арт. 38. Якщо адміністратора єпархії не було призначено, протосинкел представляє новому єпархіальному єпископові справи так, як це передбачено в цьому Правильнику для адміністратора єпархії.

Арт. 39. Протосинкел також представляє:

а) список священиків;

б) список парафій та їх коротку характеристику;

в) загальний стан душпастирства;

г) кількість семінаристів і в яких семінаріях вони навчаються;

ґ) кількість студентів на вищих студіях закордоном і за якими спеціальностями;

д) кадрові потреби курії;

е) душпастирський план єпархії;

є) потреби курії та заплановані справи.

 

Звіт синкелів

Арт. 40. Кожний синкел у своїй ділянці протягом визначеного терміну подає письмовий звіт про свою роботу, зазначаючи в ньому:

а) межі своєї компетенції;

б) зміст декретів, виданих з уряду;

г) підсумки роботи в дорученій йому ділянці;

ґ) інші справи в межах своєї компетенції.

 

Звіт канцлера

Арт. 41. Канцлер протягом визначеного терміну представляє новому єпархіальному єпископові:

а) структуру канцелярії (якщо така є);

б) архів курії;

г) особові справи священиків;

ґ) архівну документацію кожної парафії;

д) вхідну і вихідну документацію курії;

е) письмову кореспонденцію курії;

є) електронне листування курії;

ж) інші справи, які він виконував за дорученням попереднього єпископа.

 

Звіт директора єпархіального карітасу

Арт. 42. Директор єпархіального карітасу у визначений час подає письмовий звіт про діяльність карітасу та особисто його представляє.

Арт. 43. Директор єпархіального карітасу повинен представити:

а) установчі документи карітасу;

б) декрет свого призначення;

в) напрямки діяльності карітасу;

г) партнерів карітасу;

ґ) працівників карітасу;

д) розміри винагород працівників карітасу;

е) інші соціальні ініціативи.

 

Звіт економа

Арт. 44. Єпархіальний економ повинен здати новому єпархіальному єпископові звіт про своє управління; після того, якщо єпархіальний єпископ не затверджує його на уряді, покидає уряд (пор. кан. 232, § 4 ККСЦ).

Арт. 45. Звітуючи, економ повинен:

а) передати чи представити документи на право власності рухомим і нерухомим майном єпархії, якщо до нього цього хтось інший не зробив;

б) передати доступ до єпархіальних рахунків;

в) передати ключі від сейфу економа;

г) представити розміри винагород працівників курії;

ґ) представити інші витрати на утримання курії (будинку курії, пастирські подорожі тощо);

е) представити книгу збору єпархіальних внесків (катедратику);

є) представити стан інших єпархіальних зборів пожертв;

ж) представити стан різних церковних зборів пожертв;

з) показати дохід єпархії поза збором катедратику (банківські проценти, оренда приміщень, часткової участі тощо);

и) представити співпрацю з благодійними організаціями та закордонними єпархіями;

і) представити закриті проекти;

ї) представити подані проекти;

й) представити проекти, що знаходяться на стадії виконання;

к) якщо йдеться про екзархат, повідомити, які єпархії-партнери закріплені та яка форма співпраці;

л) ознайомити з фінансовими зобов’язаннями єпархії;

м) ознайомити з фондом священичої взаємодопомоги (спосіб наповнення фонду, які виплати та на які потреби зроблені);

н) інші фінансові справи курії.

Арт. 46. Передавання майна єпархії відбувається згідно з актом передавання (див. додаток 3).

Арт. 47. В акті передавання свої підписи ставлять: адміністратор єпархії, економ, члени економічної ради, канцлер та єпархіальний єпископ.

Арт. 48. Оригінал акту передавання потрібно зберігати в таємному архіві курії, а копію – в архіві. Також копії цих актів необхідно передати до архіву Патріаршої курії.

Арт. 49. Розрізнення між єпархіальними матеріальними благами та приватним майном попереднього єпархіального єпископа:

а) майно рухоме і нерухоме, придбане за особисті кошти єпископа чи подароване йому як фізичній особі, вважається приватним майном єпископа;

б) майно рухоме і нерухоме, придбане за кошти єпархії або їй подароване для особливої місії, придбане чи подароване єпископові як представникові юридичної особи, вважається церковним єпархіальним майном.

Арт. 50. Якщо єпархіальне майно записане на приватну особу, то необхідно невідкладно подбати про те, щоб переписати його на юридичну особу єпархії.

 Арт. 51. Якщо з якихось поважних причин це майно не вдається переписати, єпископ повинен подбати про відповідно оформлений, згідно з чинним законодавством, заповіт, в якому чітко має бути окреслено питання розподілу особистих матеріальних благ, зареєстрованих на нього.

Арт. 52. Щодо особистого рухомого і нерухомого майна нового єпархіального єпископа, то потрібно подбати про складення акту переліку особистого майна єпископа для зберігання в архіві курії. Дораджується зробити також заповіт на це майно.

Арт. 53. У разі конфлікту інтересів потрібно дізнатися думку з цього приводу Синоду Єпископів і за потреби діяти згідно з вимогами чинного законодавства, скерувавши справу до державних судових органів.

 

ІV. Приймання судової влади

 Звіт судового вікарія

Арт. 54. У здійсненні судової влади  єпархіальний єпископ є першим судочинцем у своїй єпархії. Він є відповідальним за дотримання церковних законів. У судовій сфері єпархіальний єпископ може діяти особисто або через судового вікарія і суддів (пор. кан. 201, § 1; 191, § 2 ККСЦ).

Арт. 55. Єпархіальний єпископ протягом тридцяти днів після інтронізації отримує письмовий звіт судового вікарія, який особисто представляє документ.

Арт. 56. У звіті судовий вікарій вказує:

а) назви установчих документів трибуналу єпархії;

б) склад колегії суддів;

в) кількість подружніх справ;

г) кількість карних справ;

ґ) затяжні справи;

д) представляє економічну складову єпархіального трибуналу;

е) представляє розміри винагороди працівників трибуналу.

 

V. Рекомендаційні положення

Арт. 57. Єпархіальний єпископ після отримання всіх звітів від компетентних осіб та ознайомлення з ними може зробити фаховий аудит відповідних ділянок, залучивши спеціалістів, внаслідок діяльності яких добро чи слава Церкви не зазнали жодної шкоди.

 Арт. 58. Єпархіальний єпископ після інтронізації може призначати на відповідні уряди нових осіб, однак дораджується, щоб на певний термін (3–6 місяців) потвердив на урядах протосинкела, синкелів, судового вікарія, канцлера, економа – з огляду на їхню обізнаність, хіба що розважливо вважає за краще прийняти їхнє зречення.

Арт. 59. Єпархіальний єпископ має ознайомитися з відповідними моральними зобов’язаннями попереднього єпископа, особливо тими, від яких залежить добро і спасіння душ.

Арт. 60. Для глибшого ознайомлення з потребами священнослужителів та їхніх сімей, їх пасторального служіння, окрім загальних зустрічей, нехай через візитацію єпархії персонально пересвідчиться про стан справ.

 

 

Додаток 1

Акт приймання єпархії

 

Повна назва єпархії

_______________________________________________________________

Юридична адреса єпархії 

_______________________________________________________________

Фактична адреса (якщо відмінна від юридичної) 

_______________________________________________________________

Телефон/факс 

_______________________________________________________________

Електронна адреса/Інтернет-сторінка 

_______________________________________________________________

Попередній правлячий архиєрей 

_______________________________________________________________

Попередній адміністратор

_______________________________________________________________

Єпархіальний єпископ, який приймає єпархію

_______________________________________________________________

І. Загальна інформація

1. Установчі документи єпархії, статут [представляє оригінали адміністратор (протосинкел) із канцлером, додає до акту копії]

2. Єпархіальна печатка

3. Ключі від таємного архіву

4. Документи на право власності чи користування майном та інші правові документи, згідно з вимогами законів держави, в якій знаходиться ця єпархія (додати копії всіх документів) 

5. Межі території єпархії. Чи проводилися зміни меж єпархії? 

6. Статистичні дані щодо населення

а) усього мешканців 

б) греко-католиків

в) римо-католиків 

г) православних

ґ) протестантів  

д) невіруючих

е) представників інших релігій

7. Стан відносин із місцевими християнськими церквами

а) католицькими

б) некатолицькими

8. Стан відносин із нехристиянським спільнотами

9. Стан відносин з органами державної влади

10. Стан відносин із громадськими та іншими організаціями

 

ІІ. Приймання виконавчої, законодавчої та судової влади

1. Звіт протосинкела (наявність так/ні, звіти подаються як додатки до цього акту)

2. Звіти синкелів

3. Звіт канцлера

4. Звіт економа

5. Звіт директора єпархіального карітасу

6. Звіти інших урядових осіб курії (за потреби)

7. Думка адміністратора єпархії щодо доцільності аудиту єпархії

 

ІІІ.  Єпархіальне душпастирство

1. Служіння Слова Божого

а) форми євангелізації в єпархії

б) частота виголошення проповідей та інших повчань під час Літургії

в) загальний стан катехизації в єпархії; список катехитичних шкіл при парафіях; кількість катехитів, які отримали канонічну місію

г) розпорядження попередньої церковної влади щодо служіння Слова

2. Літургія

а) яким є служіння Літургії та правила в єпархії?

б) середньостатистична кількість вірних на Літургії в неділю та на свята

3. Святі Таїнства

Святі Таїнства Хрещення і Миропомазання

а) загальна кількість в єпархії

б) чи є наука для батьків і хресних батьків?

Святе Таїнство Покаяння

а) в який спосіб та коли саме відбувається?

б) як часто вірні сповідаються?

в) чи в єпархії практикується молитва на оздоровлення?

г) чи були в єпархії випадки звернення до уповноваженого екзорциста?

ґ) чи є поширеним гріх аборту та що робиться для його викорінення?

Святе Таїнство Подружжя

а) в який спосіб у парафіях відбувається передподружня підготовка (місце зустрічей, кількість, теми, хто проводить); чи є  центри передподружньої підготовки?

б) форми євангелізації подружніх пар

в) поширеність розлучень, звернення до єпархіального трибуналу, кількість справ на розгляді

Святе Таїнство Священства

а) форми розпізнання покликання

б) чи є покликання до священичого і чернечого стану?

в) віковий, культурний, духовний, академічний та фінансовий стан священнослужителів та їхніх сімей

г) кількість і поіменний перелік священнослужителів, належних до чернечих інститутів

 Святе Таїнство Оливопомазання

а) якою є практика відвідування хворих та людей похилого віку?

б) яким є розпорядження щодо цього попередньої церковної влади?

4. Стан християнського життя єпархіальної спільноти (думка про релігійність парафіян)

5. Монашество, кількість монастирів, чинів, згромаджень та інших  інститутів посвяченого життя; співпраця з єпархією.
6. Католицьке виховання

а) стан семінарії, юридичний статус, викладачі, наставники, студенти

б) стосунки з католицькими та церковними університетами та факультетами

7. Відпустові місця, їх юридичний статус

а) єпархіальні прощі – з якої нагоди та ким установлені (копії документів)?

б) відпусти – коли і ким надані (копії документів)?

8. Мощі блаженних і святих

а) де зберігаються?

б) потвердження автентичності (копії документів)

9.  Душпастирство дітей і молоді

а) які молодіжні організації існують у парафіях?

б) форми і методи пасторальної праці

в) думка про духовний і моральний стан молоді

10. Форми та методи катехизації дорослих 
11.  Родини в єпархії

а) стан і кількість (у загальному) повних сімей, форми душпастирства 

б) стан і кількість (у загальному) неповних  сімей і тих, що самі виховують дітей, форми душпастирства 

в) стан і кількість (у загальному) сімей, які живуть без церковного шлюбу (після цивільного розлучення), форми душпастирства 

г) кількість (приблизна) самотніх осіб та душпастирювання щодо них 

ґ) кількість (приблизна) багатодітних сімей (від 3-х дітей), форми душпастирства 

д) кількість (приблизна) сімей, які перебувають у цивільному шлюбі (без канонічних перешкод), форми душпастирства

12.  Об’єднання вірних: церковні братства, товариства чи рухи в єпархії, мета створення, цілі, активність і кількість членів
13.  Харитативна діяльність

а) харитативні форми допомоги (повдовілі, сироти, убогі, скривджені, алко- і наркозалежні тощо)

б) церковні харитативні організації, співпраця з іншими організаціями, допомога в цій діяльності єпархіальних товариств, братств, фондів

14.  Наявність річного душпастирського плану (додати копію)
15. Засоби суспільної комунікації

а) єпархіальні (сайти, газети, часописи)

б) парафіяльні

в) часописи, які розповсюджуються через єпархію

г) співпраця між єпархіальними та нецерковними ЗМІ

 

IV. Передавання майна єпархії

1. Документи на право власності майном єпархії

а) нерухомим

б) рухомим

2. Єпархіальні рахунки

а) у національній валюті

б) в іноземних валютах

3. Ключі від сейфу економа та бухгалтерії
4. Штатний розклад (розмір винагород працівників курії)
5. Бюджет єпархії (фінансовий план), видатки на утримання курії (будинку курії, пастирські подорожі тощо)
6. Представлення книги збору єпархіальних внесків (катедратику)
7. Стан інших єпархіальних зборів пожертв
8. Стан різних церковних зборів пожертв
9. Представлення доходу єпархії поза збором катедратику (банківські проценти, оренда приміщень, часткова участь і т. п.)
10. Представлення співпраці з благодійними організаціями та закордонними єпархіями
11. Представлення закритих проектів
12. Представлення поданих проектів
13. Представити проекти, що знаходяться на стадії виконання
14. Для екзархатів  – повідомити, які єпархії-партнери закріплені та яка форма співпраці
15. Ознайомлення з фінансовими зобов’язаннями єпархії
16. Ознайомлення з фондом священичої взаємодопомоги та вдовиним фондом (спосіб наповнення фондів, зроблені виплати і на які потреби);
17. Інші фінансові справи курії

 

 

В акті передавання свої підписи ставлять

адміністратор єпархії (протосинкел, якщо єпархіальним єпископом призначено адміністратора єпархії)

економ

члени економічної ради

єпархіальний єпископ 

                  канцлер

 

 

Опубліковано на офіційній веб-сторінці УГКЦ 20 листопада 2017 року