АКТУАЛЬНО

Правильник візитації єпархії Патріархом

Середа, 08 листопада 2017, 02:24

ПРАВИЛЬНИК ВІЗИТАЦІЇ ЄПАРХІЇ[1] ПАТРІАРХОМ[2]

Глава І. Загальні положення

Арт. 1. Візитація – це комплексна перевірка душпастирських, персональних, адміністративно-канонічних, фінансово-економічних та літургійних складових єпархії, метою якої є загальне ознайомлення з її станом, виявлення можливих зловживань в її управлінні або необхідного для іншої мети.

Арт. 2. Завданнями проведення візитації можуть бути:

1) бажання Апостольської Столиці отримати інформацію про актуальний стан єпархії;

2) бажання Глави УГКЦ отримати інформацію про актуальний стан єпархії;

3) загальне ознайомлення зі станом єпархії в разі планування її реорганізації (поділу, зміни назви, скасування).

4) виявлені поважні зловживання в управлінні єпархією з боку єпархіального єпископа або адміністратора єпархії чи інших урядовців Єпархіальної курії.

Арт. 3. Предметом візитації є:

1) душпастирський стан єпархії:

- пізнання правд віри та їх утілення в щоденне життя кожного віруючого (Боже Слово і катехизація);

- участь вірних у літургійному, таїнственному та молитовному житті парафії (Літургія і молитва);

- особлива увага потребуючим, як у самій парафії, так і поза нею (Служіння ближньому);

- служіння єпископа і душпастирів у співпраці з мирянами для загального добра – управління дарами (час, таланти і скарб);

- плекання духовної єдності Христової Церкви та сприяння єдності всіх християн (екуменізм);

- свідчення про своє життя в Христі через запрошення інших до участі в ньому (місійний дух).

2) єпископська канцелярія і архів;

3) церковний трибунал;

4) бухгалтерія, фінанси і майно (рухоме і нерухоме) єпархії;

5) проектний відділ (якщо такий є);

6) протоколи канонічної візитації юридичних осіб;

7) стан справ у катедральному і прокатедральних соборах;

8) усе, що стосується можливих зловживань.

 

Глава ІІ. Проведення візитації

Арт. 4. § 1. Візитація проводиться комісією, утвореною Отцем і Главою УГКЦ.

§ 2. У декреті призначення візитації повинна бути вказана причина і обсяг її проведення.

Арт. 5. Візитаційна комісія повинна бути сформована окремим декретом Отця і Глави УГКЦ, виданим разом із декретом призначення візитації.

Арт. 6. Кількість членів візитаційної комісії повинна становити не менше трьох і не більше п’яти осіб.

Арт. 7. Візитаційну комісію, яка складається одного або двох членів і секретаря-протоколіста, очолює Отець і Глава УГКЦ або його делегат-єпископ.

Арт. 8. Членів візитаційної комісії вільно іменує Отець і Глава УГКЦ, вислухавши перед тим думку членів Постійного Синоду, як для конкретного акту, так і для сукупності випадків.

Арт. 9. Якщо члени візитаційної комісії іменуються для сукупності випадків, то Отець і Глава УГКЦ повинен у декреті іменування вказати сукупність випадків, про які йдеться, або термін уряду.

Арт. 10. Якщо члени візитаційної комісії іменуються не з числа працівників Курії Верховного Архиєпископа, то необхідно отримати на це згоду, про яку мова в кан. 89, § 2 ККСЦ[3].

Арт. 11. Члени візитаційної комісії, як особи, котрі виконують завдання, яке стосуються всієї УГКЦ, під час виконання і тривання свого завдання підпорядковуються безпосередньо владі Отця і Глави УГКЦ у всьому, що стосується дорученого завдання.

Арт. 12. Рекомендується, щоб до складу візитаційної комісії були залучені також особи, обізнані у сфері економіки і державного права, які можуть бути підібрані як з-поміж священнослужителів або членів інститутів богопосвяченого життя, так і з-поміж мирян, що відзначаються доброю репутацією і знанням.

Арт. 13. § 1. Перед прийняттям свого завдання всі члени візитаційної комісії складають присягу перед Отцем і Главою УГКЦ, обіцяючи виконувати покладене на них завдання неупереджено і сумлінно та зберігати таємницю і конфіденційність.

§ 2. Після складення присяги членів комісії канцер Курії Верховного Архиєпископа складає протокол, який усі підписують.

Арт. 14. Голова візитаційної комісії перед початком візитації повинен представити єпархіальному єпископові або адміністратору єпархії декрети призначення візитації єпархії та декрети іменування членів візитаційної Комісії.

Арт. 15. Візитація проводиться у присутності єпархіального єпископа чи адміністратора єпархії або за їхнім дорученням — протосинкела, або синкелів, або канцлера.

Арт. 16. Під час проведення візитації повинні бути присутні двоє спостерігачів, яких обирає Отець і Глава УГКЦ з представників духовенства єпархії.

Арт. 17. § 1. Проведення аудиту: транспортні витрати, проживання, харчування, канцелярське приладдя  – оплачується з фондів Курії Верховного Архиєпископа або Синоду Єпископів УГКЦ.

§ 2. Члени візитаційної комісії мають право на справедливу винагороду, розмір якої визначається Отцем і Главою УГКЦ за порадою патріаршого економа або секретаря Синоду Єпископів УГКЦ, залежно від того, з яких фондів була профінансована візитація.

 

Глава ІІІ. Підсумки візитації

Арт. 18. Підсумки візитації повинні бути зафіксовані у відповiдному протоколі, який ведеться секретарем-протоколістом безпосередньо під час візитації.

Арт. 19. Протокол візитації виготовляється у двох примірниках, один з яких зберігається в архіві Єпархіальної курії, а другий – у Курії Верховного Архиєпископа.

Арт. 20. Протокол візитації повинен бути підписаний усіма членами комісії, а також єпархіальним єпископом або адміністратором єпархії чи особами, про яких мова в арт. 15 і 16 цього Правильника.

Арт. 21. Після проведення візитації Отець і Глава УГКЦ видає окремий лист чи послання до єпархіального єпископа або адміністратора єпархії, в якому висловлює власні спостереження, враження, похвалу, подяку за стан єпархії.

§ 2. Якщо в процесі візитації були виявлені поважні зловживання в управлінні єпархії з боку єпархіального єпископа або адміністратора єпархії, Отець і Глава УГКЦ повинен негайно передати протокол візитації на вивчення Синоду Єпископів УГКЦ.

 

Додаток до Правильника

ПРОТОКОЛ ВІЗИТАЦІЇ ПАТРІАРХОМ ЄПАРХІЇ УГКЦ

І. Загальна інформація

1. Митрополія (назва).

2. Єпархія/екзархат (назва).

3. Єпархіальний єпископ, адміністратор єпархії (ім’я, прізвище, дата інтронізації).

4. Протосинкел (ім’я, прізвище, дата іменування).

5. Синкели (ім’я, прізвище, дата іменування).

6. Судовий вікарій і склад трубуналу (ім’я, прізвище, дата іменування).

7. Канцлер (ім’я, прізвище, дата іменування).

8. Економ (ім’я, прізвище, дата іменування).

9. Орієнтовна кількість вірних (число).

10. Кількість протопресвітератів (число).

11. Кількість парафій (число).

12. Число священнослужителів (в єпархії/екзархаті і що перебувають поза ними).

13. Кількість і назви єпархіальних комісій (дати створення).

14. Інститути богопосвяченого життя.

15. Повна назва семінарії і кількість семінаристів.

16. Інші єпархіальні навчальні заклади чи школи і кількість студентів/учнів.

17. Кількість, дати і місця проведення єпархіальних соборів.

 

ІІ. Єпископська канцелярія

1. Наявність декретів іменування працівників Курії.

2. Наявність декретів створення єпархіальних рад і декретів проголошення їх статутів.

3. Наявність декретів створення єпархіальних комісій і декретів проголошення їх статутів.

4. Стан діяльності єпархіальних комісій.

5. Наявність декретів заснування парафій, дозволів на зведення храмів і каплиць, установлень богослужбових каплиць (ректоральних).

6. Наявність оновлених парафіяльних статутів (державного значення).

7. Наявність протоколів візитацій парафій та інших юридичних осіб.

8. Наявність декретів заснування протопресвітеріатів.

9. Наявність декретів іменування протопресвітерів.

10. Дані про приписаних (інкардинованих) з інших єпархій/екзархатів та виписаних (екскардинованих до інших єпархій священнослужителів та наявність відпускних листів).

11. Наявність реєстрів вхідної та вихідної інформації.

12. Наявність дозволів (декретів) заснування чернечих домів, дозволів пасторального служіння інститутів богопосвяченого життя на території єпархії, угод про заснування в церкві інституту богопосвяченого життя парафії, угод про тимчасове довірення парафії інституту богопосвяченого життя.

13. Наявність дозволів (декретів) заснування семінарії, навчальних закладів: училища, школи, інститути, академії і т.п.

14. Наявність декретів скликання і протоколів проведення єпархіальних соборів, їх рішень, проголошених єпархіяльним Єпископом постанов.

15. Наявність декретів призначення парохів, адміністраторів, капеланів, дияконів.

16. Наявність і стан ведення єпархіальних книг: свячень, візитацій, таємних шлюбів, диспенз і дозволів, санації подружжя, інвентарю та ін.

17. Стан архіву (звичайний/таємний, приміщення, забезпечення, нагляд).

18. Стан діяльності трибуналу.

19. Чи є серед працівників Курії або інших єпархіальних структур родичі єпархіального єпископа? Якщо є, то в якому ступені родичання чи свояцтва?

20. Чи хтось у Курії поєднує два або більше урядів Курії (хто і які)?

21. Чи єпархіальний єпископ має виготовлений і належно оформлений заповіт?

 

ІІІ. Економічний стан єпархії

1. Наявність фінансово-економічних книг у бухгалтерії єпархії/екзархату.

2. Дані про проведення загальноцерковних зборів пожертв.

3. Банківські рахунки єпархії/екзархату і кошти на них.

4. Аналіз стану доходів і витрат:

- борги, кредити, застави, оренди;

- на кого записано майно, рахунки, гроші єпархії (на єпархію чи на єпархіального єпископа?);

- створені і чинні єпархіальні фонди (допомоги священикам, пенсійний фонд ін.).

5. Інвентар рухомого і нерухомого майна єпархії.

6. Побожні фундації і записи.

7. Фінансові проекти і стан їх реалізації.

 

ІV. Катедральний і прокатедральні собори

1. Грамоти іменування священнослужителів.

2. Парафіяльна канцелярія.

3. Служіння церковного правила та інших богослужінь.

4. Стан собору (ремонт, дивацтво і недоречності в храмі тощо).

5. Фінансовий стан (борги, кредити).

 

V. Душпастирський стан єпархії

1. Боже Слово і катехизація.

2. Літургія і молитва.

3. Служіння ближньому.

4. Управління дарами (час, таланти і скарб).

5. Екуменізм.

6. Місійний дух.

 

VI. Зауваги до виявлених у процесі візитації недоліків.

Дата, місцевість                                                                                                Підписи



[1]             Коли в документі вживається «єпархія», то мається на увазі також «екзархат».

[2]             Кан. 83, § 2 ККСЦ: Патріарх може з важливої причини і за згодою Постійного Синоду візитувати якусь церкву, місто, єпархію особисто або через іншого єпископа і під час цієї візитації виконувати все те, на що має право єпархіальний єпископ на канонічній візитації.

[3]             Кан. 89, § 2 ККСЦ: Завдання полагоджувати справи, які стосуються всієї патріаршої Церкви, Патріарх може доручити будь-якому священнослужителеві, порадившись із його єпархіальним єпископом або, якщо йдеться про члена чернечого інституту чи товариства посвяченого життя на подобу чернечого, – із його вищим настоятелем, хіба що партикулярне право патріаршої Церкви вимагає їхньої згоди; також може підпорядкувати цього священнослужителя собі безпосередньо.

                Кан. 9 КПП УГКЦ: Верховний Архиєпископ може доручити будь-якому священнослужителеві завдання полагоджувати справи, які стосуються всієї верховноархиєпископської Церкви, за згодою його єпархіального єпископа або, якщо йдеться про члена чернечого інституту чи інституту посвяченого життя на подобу чернечого, за згодою його вищого настоятеля. Верховний Архиєпископ на час тривання завдання також може підпорядкувати цього священнослужителя собі безпосередньо.

 

Опубліковано на офіційній веб-сторінці УГКЦ 8 листопада 2017 року

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next