АКТУАЛЬНО

Звернення владики Михайла (Колтуна) з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння

Четвер, 05 лютого 2015, 05:58
Звернення Преосвященнішого Михаїла (Колтуна), Єпископа Сокальсько-Жовківського, керівника Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України, до духовенства і вірних УГКЦ з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння (8 лютого 2015 року. Неділя про блудного сина)

Улюблені у Христі!

Ми всі живемо в часі Божого Об`явлення про наше життя і спасіння. Про присутність Бога в сотвореному світі, який повеліває діяти природнім законам, щоб земля мала свій сенс. Але найбільше, щоб людина на землі, у взаємодії з Божими Законами, щораз відкривала своє покликання, яке Бог їй дає. «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (І Кор.2.9).

Ми сьогодні переживаємо війну, яка несе загрозу для життя людей, а також загрозу втрати цінностей, які Бог дав, щоб людина зростала в них. Серед цих цінностей є невід`ємний від життя дар свободи, дар миру, дар землі, на який ми маємо зреалізувати наші, Богом дані права. Ми почали втрачати нашу відповідальність за себе і за ближнього, що і призвело до ворогування, нарікання, зловживання нашими можливостями для життя в мирі. Як наслідок, ми маємо смерть, неволю, яка веде до ще більшої втрати – до зневіри.

В цей день особливої християнської уваги до служіння в’язням Церква закликає, що саме зараз є час для всіх покаятись й прийняти примирення між нами і Богом. Доля поневолених турбує не лише самих поневолених, але найбільше має турбувати нас, що вважаємо себе вільними, щоб можливістю своєї свободи скористатись для звільнення поневолених. «Я був у в`язниці і ви мене відвідали» - каже Господь (Мт.25.36). Ми не маємо можливості зарадити всім в`язням, але послужімо хоча б комусь, хто опинився в неволі.

Церква закликає не порушувати права ув’язненого, адже до цього веде в великій чи малій мірі його поневолення. Для самих в’язнів Церква має не лише виражати свої співчуття, але й послужити добрими ділами на користь в’язнів. Щиро, у вірі і любові до Бога і ближніх, молитись за ласку витривання у наших випробуваннях на християнську зрілість, для свободи і успіху християнського життя. При цьому ж надія на Бога має бути живою, як і в праведного Симеона, який очікував спасіння. Сьогодні для нас є цей день, коли сповняється наша надія. Якщо ми надіялись, що наші очі побачать спасіння на просвічення всіх людей в Божім світі, то маємо витримати у цій надії до кінця.

За свободу треба боротись. Наш народ йшов до свободи силою великих змагань у терпіннях. Ми усі стараємося усвідомити ціну свободи. Сьогодні ми розділяємо наші зусилля з тими, яких спіткала доля поневолення. І так, як для себе, ми просимо Бога, щоб Він привернув їм свободу і поєднав нас у любові. Закликаю усі релігійні громади під проводом нашого духовенства бути жертовними і творчими на ініціативи у цьому служінні, яке доручив нам Господь. «Пам'ятайте про в'язнів, немов би ви самі були з ними в кайданах» (До євреїв 13:3).

+ Михаїл

ПУБЛІКАЦІЇ

«Такі збірки є виявами братерської християнської любові та єднання», — владика Андрій Рабій про допомогу постраждалим від паводків07 липня

Впродовж останніх кількох тижнів кожного із нас зворушують кадри із Західної України, де місцеві мешканці боряться із негодою паводків....

МЕДІА
Prev Next