АКТУАЛЬНО

«Бог не захотів стати ангелом чи твариною, а людиною», - о. Василь Рудейко

Понеділок, 06 січня 2014, 12:40
За столом чекає смачна вечеря, а за вікном уже чути спів колядників. Увесь світ принишк в очікуванні різдвяного чуда, усі чекають народження Спасителя світу. Про походження свята Різдва в нашій церковній традиції розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.

Перш ніж говоритимемо про основні атрибути Різдва, варто згадати, як відбувалася ця велична подія. Якою є біблійна розповідь про народження Спасителя світу?

Подія Різдва описана в Євангеліях від Матея та від Луки. Ми вже знаємо, що Діві Марії на свято Благовіщення з’явився ангел. Він сповістив їй, що вона народить сина, якому потрібно буде дати ім’я Ісус, тобто Благовіщення вже готує нас до Різдва. До того часу Марія заручилася з Йосифом, якого почали називати Обручником. Він прийняв її як свою дружину і вони разом помандрували до Вифлеєма. За наказом імператора Августа кожен єврей повинен був приїхати до міста свого народження для перепису населення. А оскільки Йосиф походив із Вифлеєма, то мав прибути туди. Це дуже символічно, бо саме слово «Вифлеєм» у перекладі означає «дім хліба». Гарно про це говорить святитель Філарет: «Хліб Небесний сходить у дім хліба. Христос повертається у Вифлеєм, щоб там народитися». Коли Йосиф із Марією прибули туди, то всі готелі були переповнені. І єдиним місцем для нічного перепочинку для них стала печера, у якій в часи негоди переховувалися пастухи зі своїми отарами. Саме народження Христа відбулося чудесним способом. В один момент стало світло, було чути голоси ангелів. Пастухи, які це побачили, прийшли до печери, а після них мудреці зі східних країн також поклонилися Месії. Проти Христа повстало тодішнє юдейське царство в особі царя Ірода. Тоді ж винищили дітей до двох років. Йосифу з Марією довелося тікати до Єгипту для того, щоб урятувати життя Ісусу. Коли небезпека минула, вони поселилися в м. Назареті.

Відомо, що на початках християнства такого свята не було і лише згодом, на Ефеському соборі, його таки встановили.

Це не дивно. На початках християнства свята загалом встановлювалися цікавим способом. До IV століття християни не святкували історичних свят. Це означає, що святкування стосувалися якихось богословських ідей. Своєрідним богословським святом на зламі IV-V століть перед тим, як свято Різдва відокремили, було свято Богоявлення – «свято світла». Воно поєднувало в собі декілька богословських ідей: народження Христа, Його Хрещення, поклоніння мудреців, весілля в Кані Галілейській. Суть цього давнього свята, яке сьогодні збереглося тільки в одній Церкві, Вірменській Апостольській Церкві (6 січня), - вказати на абсолютну зміну логіки функціонування світу. У народженні Бог стає людиною, у Хрещенні Пресвята Тройця явилася світу, у поклонінні мудреців - мудрість світу протиставляється мудрості Божій, що є зламом у філософії, перше чудо в Кані Галілейській являє Христа світові як Бога, котрий творить чуда. Наслідком усіх цих чотирьох аспектів є те, що люди, бачачи цю зміну, приходять до покаяння і віри. Основна ідея первісного свята Богоявлення – побачити і повірити.

Дідух - зв’язані колосся пшениці чи жита, є на початках християнства образом Христа

Приблизно в IV столітті починають з’являтися перші натяки на відокремлення свята народження Христа. Найперше це відбулося в Західній Церкві, але згодом перейшло і до Східної. Існує багато теорій, чому так сталося. Деякі вважають, що воно заступило поганське «свято світла», інші переконані, що Церква орієнтувалися на чотири сонячні цикли сонцестояння і рівнодення, а також, що свято Різдва зародилося, бо необхідно було наголосити на народженні Бога в тілі. Насправді, поштовхом до виокремлення цього свята стали аріанські дискусії IV століття. Із цього виникла потреба акцентувати на тому, що народжений у тілі Ісус Христос є справжнім Богом. Цей наголос на божестві Христа дає підставі вважати, що не йшлося про заміщення якогось поганського свята.

В Україні все ж таки звичаї святкування Різдва переплітаються з поганськими традиціями. Щоб зрозуміти, яким має бути справжнє християнське Різдво, варто дещо роз’яснити. У нашій традиції напередодні Різдва вся родина збирається за Святою вечерею. І от господар вносить до хати дідуха. Чи потрібно це робити?

Мені складно говорити про різні дохристиянські вірування українців, бо збереглося дуже мало достовірних свідчень про це. Стосовно Вечері напередодні свята і внесення дідуха, то тут важко казати про язичницькі корені. Чому? Бо від початків християнства вечеря перед великими святами була звичним явищем. Ми маємо літургійне святкування, яке передбачає литію, на якій відбувається благословення хлібів, пшениці, вина, єлею. Те, що свято близько до Нового року і люди прагнули освятити 12 місяців року, втілено в 12 пісних стравах на Святій вечері. Це намагання вказати на освячення всього року. Дідух - зв’язані колосся пшениці чи жита, є на початках християнства образом Христа. Якщо поглянути на давні євхаристійні молитви, то там ідеться, що «так, як ця пшениця була розсіяна по всьому світу і збирається, для того, щоб стати хлібом, так і Тіло Христове по світі збирається для Євхаристійного святкування». Тут є натяк радше на християнський ритуал. Тому дідух все ж таки є прообразом Хліба Небесного.

Господь вказує нам на наше призначення: кожен із нас покликаний стати таким, як Він

Цікавими є постаті трьох мудреців зі Сходу. Дехто каже, що це були царі, інші вважають їх волхвами, магами. Але вони прийшли до Дитятка Божого, щоб Йому поклонитися і подарувати дари: ладан, золото і смирну. Що символізують ці постаті і дари?

Сьогодні науковці більше схиляються до того, що ці три особи були астрологами-науковцями. Вони побачили нову зірку в небі, що засяяла, і, знаючи, що з цим має бути пов’язана якась радикальна зміна, ішли, щоб, як науковці, віддати належне «чомусь, що перевищує науку». Ідеться про золото, що найцінніше і належить цареві, ладан, який належить тільки Богові, миро, яким помазували. Це є символи найкращого і найвищого, що люди назбирали за всю історію існування. Тут ідеться про науку, яка схиляється перед мудрістю, і про правду, яка схиляється перед істиною.

А яким є цикл різдвяних богослужінь?

Він подібний до пасхальних богослужінь. Святу Різдва, як і святу Богоявлення, передує тиждень, який подібний богослужіннями до пасхального. Там є і Великий понеділок, і вівторок і т.п. Різдво, як пасхальна неділя, є в центрі святкування.

То, по суті, перші три дні Різдва є найбільшими?

Важливим є тиждень перед Різдвом, а також посвяття. Після Різдва ми святкуємо Собор Пресвятої Богородиці - особи, яка найбільше доклалася до народження Ісуса. Другого дня після Різдва - пам’ять Святого Стефана, першого мученика, свідка.

Відеоверсія розмови: «Людина настільки цінна в очах Бога, що Він готовий воплотитися і стати людиною…» - о. Василь Рудейко

Якщо задуматися над святом Різдва, то воно відкриває нам прості різні аспекти загальнолюдських відносин. Тут ідеться не лише про народження Спасителя, а й про дар материнства, про шанобливе ставлення до природи (при народженні Спасителя були присутні звірі), смирення Богові, що символізують собою три царі. Це свято нам дає розуміння таких простих речей, тоді як люди в сучасному світі шукають пояснення різних аспектів життя в сучасних філософських течіях, афоризмах різних мислителів.

Свято Різдва справді дуже глибоко зачіпає міжлюдські відносини. Базою для цих стосунків є цінність людського життя. Людина як така настільки цінна в очах Бога, що Він готовий воплотитися і стати людиною. Бог не хоче стати ангелом чи твариною, а людиною. Він створив людину на початку створення світу, і цим засвідчив надзвичайну «благість» людського життя. Цим Господь вказує нам на наше призначення: кожен із нас покликаний стати таким, як Він. Наші літургійні тексти в сам день Різдва говорять про те, що «у день святого Різдва знову зацвітає в раю, яким стає Богородиця, дерево життя, від якого ми, ївши, будемо мати життя вічне». 

Розмовляла Руслана Ткаченко

ПУБЛІКАЦІЇ

«Наш народ не склав тест на людяність. Це найбільший біль», — священник, який перехворів коронавірусом27 травня

Кількість інфікованих коронавірусом в Україні перетнула позначку у 20 тисяч — населення невеликого міста, на кшталт Генічеська чи...

МЕДІА
Prev Next