АКТУАЛЬНО

«COVчег – благодійна програма, щоб допомогти людям уберегтися від зараження і підтримати тих, хто цього потребує», - о. Андрій Логін

Вівторок, 07 квітня 2020, 15:43
У Львові, на базі Шпиталю Андрея Шептицького, в останні дні березня стартував благодійний проєкт Львівської архиєпархії УГКЦ – COVчег. Цей проєкт – приклад спільних зусиль Церкви, медиків, волонтерів, благодійників – всіх людей доброї волі, у боротьбі з пандемією коронавірусу.

У програмі «Добра розмова» з Тарасом Бабенчуком директор Шпиталю отець Андрій Логін розповідає про деталі проєкту. Інформація про COVчег – на сайті шпиталю та його сторінці у Фейсбуку.

Назва проєкту свідчить сама за себе: це і виклик пандемії COVID-19, і Ковчег як місце порятунку і спасіння?..

Так. Ми хочемо ствердитися в тому, що маючи віру в серці і готовність об’єднуватися і працювати, можемо спільними зусиллями обернути все на добро. COVчег – благодійна програма, яка має на меті допомогти людям уберегтися від зараження і підтримати тих, хто цього потребує. У ній є кілька напрямків – медичний, соціальний, психологічний і, звісно, душпастирський. Проєкт виник з благословення митрополита Львівського Ігоря Возьняка як відповідь на настанови Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава: Церква ніколи не залишається осторонь, коли йдеться про добро народу і життя людей. Поки що він охоплює лише місто Львів, але вірю, що зусиллями людей доброї волі цей проєкт розвиватиметься і надихне на щось схоже й інших…

Цікаво, що один із основних напрямків – психологічна допомога і максимальна підтримка лікарів, які працюють з хворими та інфікованими. На жаль, цьому аспекту не завжди приділяється належна увага…

У цьому плані нинішня ситуація нагадує 2014-2015 рік, коли постало питання про психічне здоров’я військових і тих, хто постраждав на Майдані… Сьогодні у медичній сфері мало відкритості до питань психологічного супроводу. Ми уважно відстежували всі повідомлення, які надходили з Італії та Іспанії, і бачили, наскільки швидко виснажується людина в умовах багатогодинної напруженої роботи і коли стає свідком численних смертей…

Слава Богу, на цьому етапі ситуація у нас такою не є, але розуміємо також, що за будь-яких обставин медичним працівникам не варто нести ці тягарі додому. У 2015 році Шпиталь Шептицького створив центр психічного здоров’я, у якому психологи, психотерапевти, психіатри та військові капелани надають комплексну допомогу військовим. Маючи такий досвід, ми розуміємо, що він буде корисним зараз і для наших медиків: ми готові до цієї справи і, думаю, у найближчі дні нам вдасться її розпочати…

Хто уже долучився до цього проєкту, окрім Шпиталю Шептицького, фундації УГКЦ «Духовне відродження» і Львівської архиєпархії?  

Ми мали зустрічі у Львівській міській раді і дійшли до спільної думки: не дублювати дії міста і Церкви, а взаємодіяти й доповнювати одне одного. 30 березня підписано меморандум про співпрацю з департаментом гуманітарної політики ЛМР – зокрема, у частині соціальної і медичної складової програми "COVчег".

А напередодні, 29 березня, відбулася зустріч представників різних церковних спільнот і конфесій, які мають осідки у Львові. Там, окрім УГКЦ, були представники Римо-Католицької Церкви, Православної Церкви України, Вірменської Апостольської Церкви, кількох церковних організацій. І також було підписано меморандум про співпрацю і створено екуменічний комітет медичної та соціальної допомоги. Можна сказати, що це об’єднання є й історично важливим як свідчення і заохочення для християн об’єднувати зусилля для загального добра.

Які напрямки роботи уже стартували? Наскільки відомо, передусім це допомога соціально незахищеним і тим, хто перебуває в зоні ризику…   

З 31 березня Шпиталь Шептицького готує добові набори теплої їжі, і волонтери розвозять їх потребуючим. Списки ми отримали від територіальних центрів соціальних служб, які мають на обліку людей з інвалідністю, неповні сім’ї з такими дітьми, інші категорії людей, які справді дуже потребують цієї допомоги. Нам важливо, що інформація, яку ми отримуємо від міської влади, достовірна і перевірена, це на сьогодні вкрай важливо. Оскільки йдеться про масштабну роботу, у перший тиждень ми відпрацьовували логістику. Поки що їжа готується у шпиталі, але до співпраці уже зголосилися ще п’ять кухонь: можливо, постане потреба готувати їжу у великих кількостях, і йтиметься не про сотні, а про тисячі таких наборів…   

А хто ці волонтери?     

Здебільшого, це молоді люди, які мають власні авто. Ми запрошуємо долучатися тих, хто має можливість і бажання присвятити цій справі десь із годину на день, щоб доставити по 5-10 комплектів їжі потребуючим. Бачимо, що люди зголошуються: є окремі волонтери, є й цілі церковні молодіжні спільноти…

Чи йдеться про участь Шпиталю Шептицького у лікуванні хворих на коронавірус і тих, хто контактував з ними?

Наш шпиталь – церковна установа, яка має ліцензію на медичну практику: це, фактично, церковна лікарня, створена у 20-ті роки минулого століття за підтримки і участі митрополита Андрея Шептицького. Ця лікарня тоді також була частиною протидії епідемії – епідемії тифу. Тому ми бачимо свій обов’язок і можливості від імені Церкви послужити і в медичній сфері.

Знаємо, що є багато людей, які не уклали декларації із сімейним лікарем – ті, хто нещодавно повернувся з-за кордону, чи навпаки, не зміг вчасно виїхати. Мова йде насамперед про людей із підозрою на зараження коронавірусом. Наші працівники співпрацюватимуть із відповідними міськими службами у питанні екстреної медичної допомоги для таких людей.

Хто ці медики, які працюють у мобільних бригадах шпиталю, і чи мають вони необхідні засоби безпеки?

Працівники, які зголосилися для роботи у нашій програмі – це мобільні медичні групи із трьох осіб (лікар-терапевт, медсестра і водій). Також працює екстрена телефонна лінія, на якій працюють наші лікарі: вони вирішують – можна проконсультувати людину дистанційно чи справді є необхідність виїзду додому. Наша принципова позиція: ми не виїжджаємо на кожен виклик, який до нас надходить. Ми передусім працюємо дистанційно – так, як це рекомендовано й сімейним лікарям.

Номер екстреної допомоги і консультації шпиталю Шептицького щодо питань медичного характеру: 800 200 112

Щодо безпечних умов: від самого початку програми "COVчег" до команди залучений інфекціоніст-епідеміолог. Ще один важливий аспект: команда, яка зголошується до співпраці, пристає на умову роботи вахтовим методом. Ми спостерігали цю практику в інших країнах, де медики на час своєї роботи проживають окремо від своїх близьких. Владика Ігор благословив, щоб наша "Світлиця" у Брюховичах стала базою, де вони можуть жити, харчуватися і матимуть усе необхідне. У Львові є готелі, які також зголосилися надати таку можливість.

Перші десять комплектів засобів захисту ми отримали у перший же день нашої роботи від наших благодійників. Очевидно, йдеться про тривалу співпрацю, тому що ми такої допомоги потребуватимемо постійно.

У проєкті "COVчег" є і душпастирський напрямок… 

Так, це окрема частина – душпастирство в онлайн-режимі. Так ми виконуємо настанову Глави Церкви про те, що Слово Боже має бути доступним усім вірянам, які не можуть потрапити до храму і потребують цієї підтримки. Тому ми також працюємо, щоб ці трансляції були доступні, організовуємо реколекції і відповідаємо на душпастирські запити, які виникають. Також думаємо про те, як у рамках нашої програми подбати про засоби захисту для наших душпастирів, щоб священник був впевнений, що нікому не нашкодить і сам залишається у безпеці.

Цей проєкт – благодійний. Як можна його підтримати?   

Ця програма зібрала і збирає людей доброї волі різних конфесій і віросповідань. УГКЦ запропонувала механізм, програму: домівка стає місцем безпеки, де людина має все необхідне для її життя – від фізичних до духовних потреб. Дієвість цієї програми залежить від спільної праці усіх нас – тих, хто чує і знає про неї. Для цього є багато можливостей. На сайті Шпиталю Шептицького та нашій сторінці у Фейсбуку є реквізити, за якими можна зробити пожертву. Там же є контакти і форма для пропозицій щодо витратних матеріалів, засобів дезінфекції, пального, інших потреб, які можуть виникати з розвитком і розширенням цієї програми. Також можна долучитися до волонтерської діяльності чи як медики: ми формуємо резерв для наших мобільних груп із лікарів-терапевтів, медсестер і водіїв.

Тож є багато можливостей долучитися і допомогти нашому проєкту. УГКЦ має довгу історію благодійності, а Шпиталь Шептицького існує уже майже сто років. Тож можна бути певними, що кошти і зусилля будуть скеровані у правильному напрямку, використані максимально ефективно і дійдуть до тих, хто потребує цієї допомоги.

Також просимо про молитву на нашу підтримку у всієї церковної спільноти. "COVчег" – це дім кожного, наша християнська відповідальність і усвідомлена любов до ближнього.   

reradio.com.ua


ПУБЛІКАЦІЇ

Проповідь Блаженнішого Святослава на інтронізації екзарха Німеччини та країн Скандинавії владики Богдана Дзюраха19 квітня

Бути християнином, приймати хрещення Христове означає бути готовим послужити. Причащатися Його Тіла і Крові означає мати силу здійснити це...

МЕДІА
Prev Next