АКТУАЛЬНО

«COVчег – благодійна програма, щоб допомогти людям уберегтися від зараження і підтримати тих, хто цього потребує», - о. Андрій Логін

Вівторок, 07 квітня 2020, 15:43
У Львові, на базі Шпиталю Андрея Шептицького, в останні дні березня стартував благодійний проєкт Львівської архиєпархії УГКЦ – COVчег. Цей проєкт – приклад спільних зусиль Церкви, медиків, волонтерів, благодійників – всіх людей доброї волі, у боротьбі з пандемією коронавірусу.

У програмі «Добра розмова» з Тарасом Бабенчуком директор Шпиталю отець Андрій Логін розповідає про деталі проєкту. Інформація про COVчег – на сайті шпиталю та його сторінці у Фейсбуку.

Назва проєкту свідчить сама за себе: це і виклик пандемії COVID-19, і Ковчег як місце порятунку і спасіння?..

Так. Ми хочемо ствердитися в тому, що маючи віру в серці і готовність об’єднуватися і працювати, можемо спільними зусиллями обернути все на добро. COVчег – благодійна програма, яка має на меті допомогти людям уберегтися від зараження і підтримати тих, хто цього потребує. У ній є кілька напрямків – медичний, соціальний, психологічний і, звісно, душпастирський. Проєкт виник з благословення митрополита Львівського Ігоря Возьняка як відповідь на настанови Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава: Церква ніколи не залишається осторонь, коли йдеться про добро народу і життя людей. Поки що він охоплює лише місто Львів, але вірю, що зусиллями людей доброї волі цей проєкт розвиватиметься і надихне на щось схоже й інших…

Цікаво, що один із основних напрямків – психологічна допомога і максимальна підтримка лікарів, які працюють з хворими та інфікованими. На жаль, цьому аспекту не завжди приділяється належна увага…

У цьому плані нинішня ситуація нагадує 2014-2015 рік, коли постало питання про психічне здоров’я військових і тих, хто постраждав на Майдані… Сьогодні у медичній сфері мало відкритості до питань психологічного супроводу. Ми уважно відстежували всі повідомлення, які надходили з Італії та Іспанії, і бачили, наскільки швидко виснажується людина в умовах багатогодинної напруженої роботи і коли стає свідком численних смертей…

Слава Богу, на цьому етапі ситуація у нас такою не є, але розуміємо також, що за будь-яких обставин медичним працівникам не варто нести ці тягарі додому. У 2015 році Шпиталь Шептицького створив центр психічного здоров’я, у якому психологи, психотерапевти, психіатри та військові капелани надають комплексну допомогу військовим. Маючи такий досвід, ми розуміємо, що він буде корисним зараз і для наших медиків: ми готові до цієї справи і, думаю, у найближчі дні нам вдасться її розпочати…

Хто уже долучився до цього проєкту, окрім Шпиталю Шептицького, фундації УГКЦ «Духовне відродження» і Львівської архиєпархії?  

Ми мали зустрічі у Львівській міській раді і дійшли до спільної думки: не дублювати дії міста і Церкви, а взаємодіяти й доповнювати одне одного. 30 березня підписано меморандум про співпрацю з департаментом гуманітарної політики ЛМР – зокрема, у частині соціальної і медичної складової програми "COVчег".

А напередодні, 29 березня, відбулася зустріч представників різних церковних спільнот і конфесій, які мають осідки у Львові. Там, окрім УГКЦ, були представники Римо-Католицької Церкви, Православної Церкви України, Вірменської Апостольської Церкви, кількох церковних організацій. І також було підписано меморандум про співпрацю і створено екуменічний комітет медичної та соціальної допомоги. Можна сказати, що це об’єднання є й історично важливим як свідчення і заохочення для християн об’єднувати зусилля для загального добра.

Які напрямки роботи уже стартували? Наскільки відомо, передусім це допомога соціально незахищеним і тим, хто перебуває в зоні ризику…   

З 31 березня Шпиталь Шептицького готує добові набори теплої їжі, і волонтери розвозять їх потребуючим. Списки ми отримали від територіальних центрів соціальних служб, які мають на обліку людей з інвалідністю, неповні сім’ї з такими дітьми, інші категорії людей, які справді дуже потребують цієї допомоги. Нам важливо, що інформація, яку ми отримуємо від міської влади, достовірна і перевірена, це на сьогодні вкрай важливо. Оскільки йдеться про масштабну роботу, у перший тиждень ми відпрацьовували логістику. Поки що їжа готується у шпиталі, але до співпраці уже зголосилися ще п’ять кухонь: можливо, постане потреба готувати їжу у великих кількостях, і йтиметься не про сотні, а про тисячі таких наборів…   

А хто ці волонтери?     

Здебільшого, це молоді люди, які мають власні авто. Ми запрошуємо долучатися тих, хто має можливість і бажання присвятити цій справі десь із годину на день, щоб доставити по 5-10 комплектів їжі потребуючим. Бачимо, що люди зголошуються: є окремі волонтери, є й цілі церковні молодіжні спільноти…

Чи йдеться про участь Шпиталю Шептицького у лікуванні хворих на коронавірус і тих, хто контактував з ними?

Наш шпиталь – церковна установа, яка має ліцензію на медичну практику: це, фактично, церковна лікарня, створена у 20-ті роки минулого століття за підтримки і участі митрополита Андрея Шептицького. Ця лікарня тоді також була частиною протидії епідемії – епідемії тифу. Тому ми бачимо свій обов’язок і можливості від імені Церкви послужити і в медичній сфері.

Знаємо, що є багато людей, які не уклали декларації із сімейним лікарем – ті, хто нещодавно повернувся з-за кордону, чи навпаки, не зміг вчасно виїхати. Мова йде насамперед про людей із підозрою на зараження коронавірусом. Наші працівники співпрацюватимуть із відповідними міськими службами у питанні екстреної медичної допомоги для таких людей.

Хто ці медики, які працюють у мобільних бригадах шпиталю, і чи мають вони необхідні засоби безпеки?

Працівники, які зголосилися для роботи у нашій програмі – це мобільні медичні групи із трьох осіб (лікар-терапевт, медсестра і водій). Також працює екстрена телефонна лінія, на якій працюють наші лікарі: вони вирішують – можна проконсультувати людину дистанційно чи справді є необхідність виїзду додому. Наша принципова позиція: ми не виїжджаємо на кожен виклик, який до нас надходить. Ми передусім працюємо дистанційно – так, як це рекомендовано й сімейним лікарям.

Номер екстреної допомоги і консультації шпиталю Шептицького щодо питань медичного характеру: 800 200 112

Щодо безпечних умов: від самого початку програми "COVчег" до команди залучений інфекціоніст-епідеміолог. Ще один важливий аспект: команда, яка зголошується до співпраці, пристає на умову роботи вахтовим методом. Ми спостерігали цю практику в інших країнах, де медики на час своєї роботи проживають окремо від своїх близьких. Владика Ігор благословив, щоб наша "Світлиця" у Брюховичах стала базою, де вони можуть жити, харчуватися і матимуть усе необхідне. У Львові є готелі, які також зголосилися надати таку можливість.

Перші десять комплектів засобів захисту ми отримали у перший же день нашої роботи від наших благодійників. Очевидно, йдеться про тривалу співпрацю, тому що ми такої допомоги потребуватимемо постійно.

У проєкті "COVчег" є і душпастирський напрямок… 

Так, це окрема частина – душпастирство в онлайн-режимі. Так ми виконуємо настанову Глави Церкви про те, що Слово Боже має бути доступним усім вірянам, які не можуть потрапити до храму і потребують цієї підтримки. Тому ми також працюємо, щоб ці трансляції були доступні, організовуємо реколекції і відповідаємо на душпастирські запити, які виникають. Також думаємо про те, як у рамках нашої програми подбати про засоби захисту для наших душпастирів, щоб священник був впевнений, що нікому не нашкодить і сам залишається у безпеці.

Цей проєкт – благодійний. Як можна його підтримати?   

Ця програма зібрала і збирає людей доброї волі різних конфесій і віросповідань. УГКЦ запропонувала механізм, програму: домівка стає місцем безпеки, де людина має все необхідне для її життя – від фізичних до духовних потреб. Дієвість цієї програми залежить від спільної праці усіх нас – тих, хто чує і знає про неї. Для цього є багато можливостей. На сайті Шпиталю Шептицького та нашій сторінці у Фейсбуку є реквізити, за якими можна зробити пожертву. Там же є контакти і форма для пропозицій щодо витратних матеріалів, засобів дезінфекції, пального, інших потреб, які можуть виникати з розвитком і розширенням цієї програми. Також можна долучитися до волонтерської діяльності чи як медики: ми формуємо резерв для наших мобільних груп із лікарів-терапевтів, медсестер і водіїв.

Тож є багато можливостей долучитися і допомогти нашому проєкту. УГКЦ має довгу історію благодійності, а Шпиталь Шептицького існує уже майже сто років. Тож можна бути певними, що кошти і зусилля будуть скеровані у правильному напрямку, використані максимально ефективно і дійдуть до тих, хто потребує цієї допомоги.

Також просимо про молитву на нашу підтримку у всієї церковної спільноти. "COVчег" – це дім кожного, наша християнська відповідальність і усвідомлена любов до ближнього.   

reradio.com.ua


ПУБЛІКАЦІЇ

Отець Теодосій Роман Грень: «Велика кількість покинутих дітей – це лакмусовий папірець морального стану суспільства» 10 серпня

Доктор Теодосій Роман Грень, ЧСВВ, віцеректор Папської колегії святого Йосафата, редактор Українського відділу Ватиканської дикастерії...

МЕДІА
Prev Next