«Декада місійності звертає увагу на те, що саме миряни відповідальні за несення людям Христа», - владика Венедикт

Преосвященний владико Венедикте, відомо, що на сороковий день після свого Воскресіння Ісус Христос вознісся на небо. Якщо поглянемо на сторінки Святого Письма, то помітимо, що цифра сорок часто в них присутня. З чим це пов’язано?

Відповіді на це питання «чому» не існує. У кожного з нас є своя версія цього пояснення. Тільки у вічності ми пізнаємо оце «чому». Багато хто сходиться на думці, що сорок означає повноту повнот. Якщо детальніше поглянути, то чотири символізує сторони світу, що є всією повнотою його. Десять - це повнота всього числення (від 1 до 10). Якщо помножимо одну повноту на другу, то й отримаємо всяку повноту. Як і в Старому, так і в Новому Заповіті знаходимо цифру сорок.

На мій погляд, це тільки символіка, бо Господь творить усе в повноті. Тому важливо побачити за цією символікою наше життя, яке є повнотою. Бо в нашому житті Бог у повноті дає нам усе, чого ми потребуємо. Бо Він любить кожного і бажає нам тільки добра.

У цьому аспекті нам важливо усвідомити, що наше життя нам дав Господь Бог. Він дає нам також певну місію і завдання. Тому важливо бачити життя як повноту, що нам Бог дає.

Чи є якесь пояснення того, чому Ісус після свого Воскресіння не залишився на землі, щоб продовжувати навертати інших і творити чуда?

Відповідь на це запитання навряд чи ми знайдемо, бо не можемо знати контексту тих подій. Це Господній задум та промисел. Не зрозуміємо, чому Бог прожив так мало, чому почав проповідувати тільки в тридцять. На це немає відповіді. Це Божий промисел до об’явлення правди про Добру Новину.

Це так само, як те, що ми користуємося мобільними телефонами, але не усвідомлюємо, чому їх механізм функціонування саме такий. Однак християни приймають усі Господні дії з вірою. Тому з вірою приймаємо те, що Ісусова місія, яку Він виконував як Син Божий, була виконана саме так. Таким був задум Бога щодо нашого спасіння. Переконаний, у вічності нам прийде розуміння всього.

Уже вдруге в УГКЦ у це свято розпочинається Декада місійності. Поясніть, чому введена така церковна практика?

Ми стали віруючими тому, що наші батьки у свій час передали нам віру. Тому і продовжується християнство вже понад дві тисячі років, щоб покоління поколінню передавало цю віру про Добру Новину. Якщо цього не буде, Церква в наступному поколінні перестане існувати. Через Декаду місійності Церква прагне звернути увагу на те, що ми покликані ділитися своєю вірою, проповідувати Євангеліє на тому місці, де Бог нас поставив. Церква звертає увагу, що це покликання кожного християнина. І це справа не тільки священнослужителів. Бо духовні особи проповідують людям, які приходять до храму. Однак саме миряни часто є в такому середовищі, де перебувають люди далекі від Церкви і віри. І саме на вірних лежить відповідальність нести людям Христа. Тому період Декади є вишколом, в якому мирянам пригадується їхня відповідальність.

Спеціально до Декади УГКЦ видала низку видань, як для мирян, так і для душпастирів. У них подано на кожен день роздуми та молитва. Порадьте, владико, як правильно нам пережити цей період?

Ці видання кожен може дістати у своїй парафії. Перебування в храмі на тих богослужіннях, які передбачені Декадою, та роздумування над тими текстами допоможе правильно її пережити. Проте все залежить від нас і нашої відкритості на це. Потрібно прагнути цього. Тоді ми станемо готовими нести Ісуса Христа кожній людині, яка трапляється на нашому шляху.

Розмовляла Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ