Отець Андрій Онуферко розповів про подальші кроки щодо священичої формації в УГКЦ
Четвер, 08 червня 2017, 13:56 Нещодавно у Львові відбулася щорічна зустріч представників Патріаршої комісії УГКЦ у справах духовенства. Додамо, Комісія, яку очолює владика Богдан (Данило), складається із двох підкомісій: для священичої формації в семінаріях (до неї належать ректори семінарій УГКЦ) та для постійної священичої формації (до її складу входять вибрані священики УГКЦ).-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Відбулася річна зустріч Патріаршої комісії у справах духовенства
- Голова Патріаршої комісії у справах духовенства відвідав колегії в німецькому Айхштеті та італійському Римі
- Владика Йосиф Мілян провів онлайн-зустріч із духовенством та випускниками духовних закладів
В інтерв’ю о. Андрій Онуферко, виконавчий секретар підкомісії для постійної священичої формації, розповідає про прийняті рішення та розглянуті питання.
- Нещодавно ви мали нагоду вкотре зібратися і обговорити нагальні питання щодо формації священства.
- Насамперед, це було засідання підкомісії для постійної формації духовенства. Участь у роботі саме цього засідання взяли: владика Богдан (Данило), голова Патріаршої комісії у справах духовенства, я, як голова цієї підкомісії, о. Юрій Коласа з Австрії, о. Сергій Ковальчук зі Львівської архиєпархії УГКЦ, о. Мартин Канаван із Пармської єпархії УГКЦ (США), духівник Семінарії святого Василія в Стемфорді, о. Богдан Тимчишин, голова Комісії УГКЦ у справах родини, о. Олег Каськів з Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, о. Тарас Шагала, парох парафії Святої Варвари у Відні (Австрія). Ми розглядали кілька питань. Передусім ми прагнули розробити статут і назву цієї підкомісії. Як відомо, Синод Єпископів розширив мандат Патріаршої комісії у справах духовенства. Бо колись це була Комісія у справах священичої формації в семінаріях. І в ній було створено дві підкомісії. Однак їхні статути не віддзеркалюють вдало їх структури. Ми навіть створили робочу групу, яка буде готувати ці статути. До їх складу входить о. Сергій Ковальчук і о. Теодозій Грень. Ми також прагнемо розширити склад нашої комісії, для того щоби були відповідні її представництва всюди, де є УГКЦ. Також плануємо призначити виконавчого секретаря цієї комісії з України. Поки що о. Олег Каськів, відповідальний за Україну і ПМВ, я – за Північну Америку, Австралію, о. Юрій Коласа – за Центр і Захід Європи в цій комісії.
- Чи порушували ви тему формації священства? Чи є якісь зміни в цьому напрямку?
- На Заході загалом відходять від теми постійної формації. Бо тоді в поняття формації вкладається, так би мовити, «професійний розвиток священика». А нам ідеться про супровід ієрея.
Загалом, існують чотири виміри священичої формації: загальнолюдська, духовна, наукова (академічна), професійна (пасторальна) формації. Ці всі чотири виміри повинні постійно взаємодіяти в рамках постійної формації.
- Як відомо, в УГКЦ священики можуть бути як неодружені, так й одружені. Чи розглядалося питання священичих родин і їх вплив на формацію душпастиря?
- Ще минулого року ми порушували питання дружин священиків та й, загалом, священичих сімей. Це питання, на жаль, не входить у рамки відповідальності Патріаршої комісії у справах духовенства. Однак воно має відношення до цього. Тож ми вирішили започаткувати співпрацю між двома комісіями – Патріаршою комісією УГКЦ у справах духовенства та Комісією УГКЦ у справах родини і створили ще й робочу групу для постійного супроводу священичих родин. Вона повинна вивчати питання посланництва та викликів перед священичими родинами, сприяти формації священичих родин, особливо дружин священиків, а також пропонувати різні ресурси для цих родин, аби вони могли краще виконувати своє служіння і долати різні життєві виклики. Отець Богдан Тимчишин, голова Комісії у справах родини, уже підготував формаційну програму для дружин священиків і її представлять на черговому Постійному Синоді Єпископів УГКЦ для розгляду. Також робоча група впровадження Стратегії розвитку УГКЦ'2020 розроблятиме стратегію формації священичих родин до 2020 року.
- А чи планується видавництво відповідних матеріалів щодо формації священства?
- Існують три ватиканські документи, які ми прагнемо видати українською мовою: «Дар священичого покликання» 2016 року, «Напрямні для служіння і життя священиків» 2013 року, Апостольський лист святого Івана Павла ІІ «Pastores dabo vobis» 1992 року. Ми прагнемо всі ці документи видати в одній збірці. Наразі працюємо над їх перекладом. А крім цього, ми розглядали документ про золотий вік священства Віденської архидієцезії РКЦ. Отець Юрій Коласа представив проект перекладу цього документа. Також будемо слухати експертів з приводу нього і хочемо його зробити доступним в електронному варіанті. Він є дещо специфічним, адже в ньому мова йде тільки про неодружене священство. Також там є деякі особливості, притаманні саме Віденській дієцезії та береться до уваги австрійське законодавство. Тож ми говорили й про те, що необхідно видати подібну працю для УГКЦ, в якому був би включений контекст України, одруженого священства, українського законодавства.
- А чи порушували ви такі питання, які не розглядали раніше?
- Так, ми обговорювали створення Патріаршого інституту для постійної формації священиків. Уже існують достатньо ефективні освітньо-формаційні заходи для духовенства в поодиноких єпархіях, однак відчувається потреба їх координації й ділення ресурсами і досвідом. Цей інститут буде підзвітний Патріарший комісії у справах духовенства і його головним завданням буде розпрацювання формаційних програм та заходів, ділення матеріалами та досвідом. Наша концепція така: Патріарший інститут для постійної формації священиків повинен бути координаційним тілом, яке би сприяло діловій співпраці для ділення ресурсами між існуючими інститутами постійної формації, насамперед в Україні. Він би також виконував функцію Ради, бо остаточну відповідальність за постійну формацію несуть правлячі єпископи у своїх єпархіях та екзархатах.
Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»