«Суть доброчинності Святого Миколая - чинити милосердя так, щоб, крім Бога, про це ніхто не знав», - о. Василь Рудейко

Про земне життя Святого Миколая та про добру традицію дарувати цього дня подарунки розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.

- Святий Миколай є покровителем дітей, студентів, лучників, торговців і моряків.  Подейкують, що Миколай був рибалкою. Ким він був насправді?

- Важко точно сказати, ким він був. Житія Святого Миколая є пізніми. За ними він був єпископом у Малій Азії, у м. Мири (Лікія). Миколай відзначився багатьма добрими рисами, зокрема милосердям. Через це до нього моляться як до милосердного єпископа. За деякими свідченнями, він брав участь у Нікейському Соборі, на якому було засуджено вчення Арія. І навіть на іконах подекуди зображують Святого Миколая як противника Арія. Крім цього, Святий Миколай був великим доброчинцем. Він допомагав бідним грошима, але так, щоб було не зрозуміло, що це робить він. Суть доброчинності, згідно з Житієм Святого Миколая, полягає в анонімності, тобто, якщо ми хочемо зробити діло милосердя, то повинні чинити його так, щоб, крім Бога, про це ніхто не знав.

- А які відомі чуда за посередництвом Святого Миколая?

- Їх дуже багато. Найпоширенішим і найвідомішим, за яким прославляють Миколая як справедливого войовника, є чудо визволення несправедливо засуджених юнаків. Він з’явився  імператору уві сні. Після цього юнаків визволили. Сьогодні, думаю, є за кого молитися в цьому контексті до Святого Миколая.

- Цікавим є поширення культу святого у світі. Він розвинений і в Україні. Тому невипадково було встановлено церкву Святого Миколая на Аскольдовій могилі в Києві. Його культ часто порівнюють із дохристиянськими культами богів Велеса, Нептуна, Посейдона.

- Цей культ набув поширення із посвяченням церков. Уперше у Візантії культ Миколая поширився в часи правління імператора Юстиніана. Саме він побудував у Константинополі церкву на честь Святого Миколая Чудотворця. Потім, близько IX століття, у Західній Церкві Папа Микола встановив це свято в латинській церковній традиції (6 грудня). У Київській Русі цей культ поширився разом із Хрещенням. Цікаво, що одна з найстаріших храмів у Львові - саме церква Святого Миколая, яку звели тодішні галицькі князі.

Відеоверсія розмови: Святий Миколай Чудотворець

- Святий Миколай став мало не символом милосердя і добрих діл. Тому існує добра традиція цього дня дарувати подарунки. Як відомо, вона з’явилася в середньовічній Німеччині. Там батьки напередодні Різдва дарували дітям зимовий одяг, а згодом почали класти ці дарунки під подушки.

- Ця традиція, на мою думку, пов’язана з одним із чудес, які вчинив Святий Миколай. Він допоміг трьом молодим дівчатам із бідної родини вийти заміж, підкинувши в їхню домівку певні кошти. Час очікування Різдва ГНІХ є своєрідним періодом, коли люди намагаються усвідомити дар спасіння і воплочення Ісуса. Тому в багатьох країнах світу Миколай дарує подарунки на Різдво. Важливо, щоб науковці, які пишуть «Житія святих», творили реалістичні образи, не перетворювали святу особу на казкового героя, а робили її доступною для сприйняття. У літургійних текстах чітко дотримуються «неказковості», а особистісності образу Святого Миколая. У зв’язку з цим  необхідно згадати заклик II Ватиканського Собору - позбавляти святих міфічності й казковості, щоб вони могли засяяти як реальні християни.

- Щодо казковості…У різних країнах є Санта Клаус, Пер Ноель, Міклош…Чи це один і той же Святий Миколай?

- Корені цих особистостей є ті самі. Просто в Західній Церкві через різні народні традиції вони перетворилися на напівказкових персонажів. Цьому сприяє і сучасна культура. Наприклад, концерн «Кока-Кола» відома грубасиком Санта Клаусом; є також мультфільми, які виховують нелюдськість цього персонажу.

- В Україні вважають, що Святий Миколай приходить вночі не сам. У нього є помічники – ангели, які допомагають йому розносити подарунки по домівках. Ще десь закордоном святий приїжджає на оленях, а ще, я читала, в одній країні його помічником є ослик.

- Різниця полягає в тому, що з нашим святим приходять ангели-хоронителі. Вони виявляють, чи людина була доброю протягом року. Цей образ не варто прирівнювати до якихось оленів чи ельфів. Ангели і злі духи – реальні. І кожен їх відчуває у своєму житті. Святий Миколай – справедливий милосердний суддя, який добрим дітям роздає подарунки, а поганим – різочки. І тут завжди є можливість надолужити свої погані вчинки, розповівши віршик чи заспівавши пісеньку. Це «здоровий християнський образ».

- Як Церква літургійно вшановує пам'ять Святого Миколая?

- Це свято належить до одного з великих свят почитання святих. Напередодні свята є Вечірня з литією. А також знаємо, що Церква двічі вшановує пам'ять Миколая: у день його смерті (19 грудня) і в день перенесення його мощів до м. Бар (22 травня). Четвер кожного тижня у нашій традиції присвячений почитанню цього святого. Його ікона є в більшості іконостасів наших храмів. Ікони Святого Миколая посідають друге місце після Богородичних.

- Думаю, кожен свідомий християнин ставить собі запитання про те, чи варто класти подарунки під ялинку від Діда Мороза. Чи не буде це святотатством і неповагою до Святого Миколая?

- Дід Мороз – видумка секуляризованого світу, який хоче замінити християнські особистості, воскресивши дохристиянські вірування. Але подібним до Діда Мороза є звичай ставити ялинку напередодні Різдвяних свят (це не християнський символ). Це частина світської культури, яка певним чином прагне до поширення добра. Це не є ані добрим, ані поганим. Гірше, коли дві дійсності накладаються, як у випадку Санта Клауса, який є гібридом Миколая і Діда Мороза.

Розмовляла Руслана Ткаченко