«Суть Стрітення – запалитися подією Богоявлення і нести це, як свічку, протягом життя…» – о. Василь Рудейко

- Свято Стрітення ГНІХ святкується 40-го дня після Різдва. Цікаво, а для чого потрібно було вносити дитину на 40-й день після народження до храму?

- Ця традиція була заснована на Мойсеєвому Законі. За ним, немовлятко потрібно було приносити в дім Господній до первосвященика, щоб її «воцерковити». Тоді вона остаточно ставала «членом Божого народу». Суть цього свята полягає в тому, що мати і дитина після, так би мовити, «днів очищення» стають ізраїльською молитовною спільнотою.

- Уже саме слово «стрітення» свідчить про певну зустріч. Знаємо, що подія Стрітення ГНІХ оповідає про дві зустрічі. Першим, хто зустрів маленького Ісуса у храмі, був святий Симеон. А ким був цей святий?

- Постать старця Симеона, священика цього храму, є загадковою і легендарною. Існує передання, за яким він належав до тих 70 юдейських науковців, які 300 р. до Різдва Христового перекладали старозавітні біблійні книги грецькою мовою.

Стрітення – зустріч між Симеоном і «сповненням ангельського пророцтва», стало назвою свята

Тексти для перекладу були розділені між цими науковцями. Симеонові ж випала місія перекладати Книгу пророцтв Ісаї. У тому місці, де мовилося, що Діва народить Сина, ім’я якому буде Еммануїл, Симеон засумнівався у правильності тексту. Тоді йому об’явився ангел Господній, який звістив, що він не помре доти, доки це пророцтво не збудеться на його очах.

Стрітення – зустріч між Симеоном і «сповненням ангельського пророцтва», стало назвою свята. Старець Симеон зустрічається  з Христом, що сповнює Завіт. Це своєрідна зустріч Старого і Нового Завітів. Іншим персонажем, про якого згадується в Євангеліє від Луки, є пророчиця Анна. Вона розповідала, тобто пророкувала, про трагічну долю новонародженого Ісуса, якого внесли в храм для «воцерковлення». Її слова до Богородиці були дуже чіткими. Вони стали основою для іконографічного сюжету Богородиці, серце якої пронизують мечі.

- Що відомо про святу Анну?

- Анна - одна з тих побожних жінок, які були при єрусалимському храмі. Вона, як пророчиця, звіщала Господню волю.

Відеоверсія розмови: «Суть Стрітення – запалитись подією Богоявлення…» – о. Василь Рудейко

- Коли це свято було започатковане? Як воно ввійшло в нашу церковну традицію?

- У християнському богослужінні це свято з’являється близько IV століття. Його зародження потрібно поєднувати із виникненням свята Богоявлення. Бо Стрітення припадало на 40-й день після давнього свята Богоявлення, яке поєднувало в собі і Різдво, і поклоніння мудреців, і весілля в Кані Галілейській, і помноження хлібів тощо. Тому Стрітення пов’язане із запаленням світла. Бо давнє свято Богоявлення називалося «святом світла». Важко стверджувати, де зародилася традиція освячення свічок цього дня. Проте науковці пов’язують її із Римською Церквою. Існують також і згадки про те, що ці два свята олександрійського походження. Бо св. Кирило Олександрійський у своїх проповідях чітко наголошував на тому, що цього дня запалювали свічки.

- Напевно, тому і в храмах цього дня освячують свічки?

- Про сучасну таку традицію говорити досить складно. Зокрема, у грецьких требниках до XII століття немає згадок про молитву на освячення свічок. Вона з’являється пізніше.

- Які особливості богослужінь цього дня?

- Це свято пройшло певну трансформацію від господського свята – почитання ГНІХ, до богородичного. У певний момент почали більше акцентували на очищенні Богородиці, аніж принесенні дитятка Ісуса до храму.

У кожній людині, яку зустрічаємо, можна побачити Христа

Проте наші візантійські літургійні тексти більше наголошують на Христі, аніж на Богородиці. Свято на Вечірні має литію, святкову Утреню, а також передсвяття і посвяття. Таким літургійним «навантаженням» воно відповідає більше господському святу, аніж богородичному.

- На ваш погляд, де звичайна людина може зустріти маленького Ісуса?

- Будь-де. У кожній людині, яку зустрічаємо, можна побачити Христа. Суть свята полягає в тому, щоб запалену в церкві свічку перенести у своє щоденне життя і свою домашню молитву. Головне, щоб, запаливши цю свічку, ми несли її протягом усього свого життя. Бажаю всім запалитися подією Богоявлення і нести це, як свічку, протягом життя.

Розмовляла Руслана Ткаченко