«Свято Різдва Івана Хрестителя свідчить про те, що настав час приходу Господа на цей світ…» - о. Василь Рудейко
Понеділок, 07 липня 2014, 12:12 7 липня Церква святкує Різдво святого Івана Хрестителя. Іван Предтеча вважається найбільшим святим після Пречистої Діви Марії. Про це розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У соборі Зарваницької Матері Божої зберігаються мощі святого Івана Хрестителя
- Про східнохристиянську Літургію між традицією, нормами і реформою говорили у Вюрцбургу
- Доктор літургійного богослов’я: «Спасіння світу настане тоді, коли в серці кожної людини народиться Христос»
З якої родини походив святий Іван?
Цей святий - дуже цікава особистість. Прийнято вважати, що він однією ногою стоїть у Старому Завіті, а іншою – в Новому проповідує Христа, який має прийти. Особа Івана Предтечі тісно пов’язана з особою Ісуса Христа. Вони нероздільні, та ще й родичі: мати Івана була тіткою Богородиці. Різниця у віці - півроку. Предтеча походив зі священичої родини. Його батьки, перебуваючи у старшому віці, навіть не очікували нащадка. Проте одного разу його батькові з’явився уві сні ангел і сказав про народження дитини, а той засумнівався. Внаслідок цього онімів, аж поки дитину не назвали Іваном.
Відеоверсія розмови: Про празник Різдва Івана Хрестителя
Іван Хреститель провадив пустельне життя. За переданням, батьки під час переслідування Ірода переховували його в пустелі. Там він прожив життя як назарей - не стриг волосся, не вживав п’янких напоїв. Тобто готувався до пророчої місії. Повернувшись із пустелі, він проповідував покаяння. Він не дивився на соціальний статус тих, яким проповідував. Вмів добрати потрібних слів, щоб казати правду. За це був ув’язнений і поніс мученицьку смерть.
Про знаковість і велич цієї постаті свідчить і те, що протягом церковного року є багато свят на його честь. Чим вирізняється свято його Різдва?
Тим, що є тільки три особи в церковному році, Різдво яких ми святкуємо: Ісус Христос, Діва Марія та Іван Предтеча. Причому саме встановлення свята Різдва Івана передувало встановленню Різдва Богородиці. Приблизно в IV-V столітті воно стало знаковим. Перший із Святих Отців Церкви, який говорить про нього, – Йоан Золотоустий. Переважно свята на честь Івана Предтечі пов’язані або з народженням Ісуса Христа (Собор святого Івана Хрестителя і Різдво Івана), або із смертю Івана Хрестителя (Усікновення, Перше і Друге віднайдення голови Івана).
Чому мощі святого Івана розкидані по всіх куточках світу?
З IV століття існувала традиція ділення мощами. Це свідчить про те, що люди прагнуть мати частинку святості якогось святого. Це основна причина того, чому по світі розкидані частинки його мощей. Також додам, що він був важливою постаттю для монастиря.
Яким є літургійне святкування цього свята?
Він - один із найбільших святих, тому дуже яскраво представлений в іконографії. Кожен вівторок звичайного літургійного тижня присвячений його пам’яті. Церква цим вказує на його постовий і покаянний подвиг. Бо він постом і покаянням досягнув небесних висот. Він - людина, яка покаяння як цілковите навернення до Бога ставить на перше місце.
Як найчастіше його зображують на іконах?
Він зображений у різних сценах. Кожен іконостас завершується зображенням з одного боку Марії, а з іншого – Івана, які моляться до Христа. Він - образ Церкви, що молиться, і монашества. Також є його зображення із відділеною від тіла головою, що вказує на мученицьку смерть за істину. Також зображений із сокирою, що означає пророчий образ його покаянної проповіді. І навіть із крилами як образ ангела в тілі. А також у сцені Хрещення Ісуса та з агнцем.
Звичайно, немає нічого злого у плетінні вінків і їх пусканні на воду, проте гірше тоді, коли людина в це вкладає свої сподівання на долю
Як і кожне велике свято в нашій традиції, це свято не оминули різні дохристиянські традиції, зокрема стрибання через вогнище, пускання вінків на воду… Чи варто це викорінювати?
Потрібно навчитися чітко розмежовувати християнські традиції від нехристиянських. Існують випадки в церковному році, коли дохристиянські традиції вплітаються у проповідь Євангелія і набувають зовсім іншого значення. Є також випадки, коли язичницькі святкування не змінюють змісту свята. Проте це свято найменш християнізоване - ці ритуали не мають християнського значення. Потрібно розрізняти забаву від того, що має давні магічні корені. Звичайно, немає нічого злого у плетінні вінків і їх пусканні на воду, проте гірше тоді, коли людина в це вкладає свої сподівання на долю. Це свято говорить про те, що настає час приходу Господа на цей світ, який дасть нам нову долю, оновлену Ним, а не певними магічними ритуалами.
Розмовляла Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»