Українці Італії помоляться за жертв Голодомору в головному соборі Неаполя та зможуть приступити до мощів св. Януарія

Додамо, уперше такий захід був проведений 26 листопада 2017 року в катедральному соборі міста Мілан.

Про деталі події та духовний аспект заходу розповідає о. Володимир Волошин, пасторальний координатор для українців в Італії.

- Пригадую, минулого року українці в Італії разом молитовно вшановували пам’ять жертв Голодомору в Мілані. Чому цього року локацією заходу було обрано Неаполь?

- Ще два роки тому на загальних зборах душпастирів УГКЦ в Італії було вирішено провести захід, присвячений 85-й річниці Голодомору, у двох найбільших містах Італії за чисельністю українців. До прикладу, у самому Мілані налічується близько семи тисяч українців, які мають дозвіл на постійне проживання (permesso di soggiorno), а в околицях мешкає ще десять тисяч українців. Тому це місто на півночі відрізняється від всіх інших міст. У Неаполі, за статистикою, налічується близько дев’яти тисяч українців із дозволом на проживання, а в околицях – ще більше. Тож ми вирішили провести заходи в цих двох містах, щоб у них могли  взяти участь українці як із півночі, так і півдня Італії. У Римі та його околицях також є багато українців, однак, як відомо, у столиці такі заходи відбувалися багато разів, а на півночі і півдні Італії – уперше.

- Тож, як видно із програми заходу, спільне моління відбудеться в головному соборі Неаполя…

- Цьогоріч офіційно на державному  рівні в Україні вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору 24 листопада (щороку заходи із цієї нагоди відбуваються в четверту суботу листопада). Ураховуючи те, що Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав у ті дні братиме участь у державних заходах в Києві, ми вирішили в Італії це зробити на тиждень раніше (18 листопада). Переконаний, неважливо прив’язуватися до дат, адже цього року вже із 1 вересня розпочалася щоденна акція у різних країнах світу «Запали свічку» на вшанування 85-х роковин Голодомору. До неї вже долучилося 70 країн і вона проходить щоденно впродовж 85 днів, до 24 листопада, до дня національного відзначення 85-х роковин Голодомору.

- Хто займається організацією заходу в Неаполі?

- Отець Тарас Зуб є настоятелем нашої громади УГКЦ в Неаполі, тому він на місці вирішує багато завдань. Подібно торік відповідальним на місці був о. Ігор Крупа в Мілані.

- На ваш погляд, скільки українців може взяти учать у заході?

- Важко передбачити, однак, переконаний, що українців буде не менше, аніж торік у Мілані. Тоді було близько чотирьох тисяч осіб. Ми це визначили за місцями для сидіння в катедральному соборі Мілана. Собор в Неаполі є меншим, однак українців на півдні Італії дуже багато. Тому передбачено для тих, хто не зможе потрапити до собору (в соборі налічується 800 місць для сидіння), на площі перед ним, розмістити великі екрани, на яких транслюватимуть богослужіння. Готуються приїхати українці також із інших регіонів Італії. Із Рима із кожного монашого дому будуть представники. Крім цього, на захід прибуде п. Тетяна Іжевська, Надзвичайний і Повноважний посол України при Святому Престолі, п. Євген Перелигін, Посол України в Італії, п. Віктор Гамоцький, Генеральний консул України в Неаполі, представники мерії міста.

- А чи візьме участь у цьому заході римо-католицький єпископат?

- Ми зустрічалися з місцевою церковною владою напередодні і вони дуже тепло нас зустріли. Ми гадали, що буде важче провести цей захід, аніж в Мілані. Проте кардинал Крешенціо Сепе, Архиєпископ Неаполя, нас дуже підтримав у цьому і відразу було визначено місце для спільного моління – головний собор Неаполя. У храмі навіть скасували одну недільну Месу, щоб ми мали можливість помолитися. На початку Архиєрейської Божественної Літургії з привітальним словом до всіх присутніх звернеться кардинал Сепе.

Цікаво, цими днями нам вдалося отримати можливість помолитися перед мощами святого Януарія, найбільшого святого Неаполітанської Церкви. Мощі святого (його кров) зберігаються в соборі і є закритими. Лише тричі в році вони доступні для загального почитання: 19 вересня, коли вірні прославляють святого; 16 грудня, коли неаполітанці відзначають річницю чудесного порятунку від виверження Везувію в 1631 році, що сталося завдяки заступництву святого; і нарешті, чудо відбувається в суботу, що передує першій неділі травня. У такі дні єпископ демонструє вірянам в храмі посудину із кров’ю святого Януарія, яка розріджується. Багато неаполітанців вважають, що коли кров святого залишається твердою, вона віщує лихо. Це передувало, наприклад, голоду в 1559 році, спалаху холери в 1833 році, бомбардуванню союзників у 1944 році та землетрусу в 1980 році. Усі очікують, що ця реліквія дасть надію на добре. У вересні цього року, після всіх святкувань, кардинал дав дозвіл ще раз реліквію зробити доступною для почитання українській спільноті. Це велика честь для наших людей помолитися перед нею. Настоятель катедрального собору перед Літургією буде мати слово до людей, в якому розповість про історію собору та про реліквію.

Пам’ять про Голодомор об’єднує не лише греко-католиків, а й всіх українців. Ми вибрали гасло цього року «Пам’ятати – Вчитися – Запобігти», бо прагнемо загоїти рани минулого і цим заходом застерегти людей від таких злочинів проти людства.

Довідка

Собор Святого Януарія (італ. Duomo di San Gennaro), сучасна офіційна назва – собор Успіння святої Марії (італ. Duomo di Santa Maria Assunta) – катедральний собор Неаполя, освячений на честь небесного покровителя міста – святого Януарія. Розташований на Віа Дуомо, в історичному центрі міста.

Церква була закладена в другій половині XIII століття Карлом I Анжуйським на фундаментах двох стародавніх базилік. Будівництво тривало в роки правління його сина, короля Карла II і закінчилося на початку XIV століття його онуком Робертсом. Творцем крипти був ломбардець Томмазо Мальвіто.

Як і більшість католицьких храмів, собор Святого Януарія містить численні капели. Серед них капела Святого Януарія – головна визначна пам'ятка собору (будівництво почалося в 1608 році, освячена в 1646 році, оформлення закінчено наприкінці XVII століття). Капела  прикрашена фресками Доменікіно, Ланфранко, Хосе де Рібери та інших, і багатьма скульптурами, з яких відомим є бюст святого Януарія (робота трьох французьких майстрів із золота і срібла), прикрашений пишними одежами і коштовностями. У крипті собору зберігається основна реліквія собору, відома із часів середньовіччя (вперше згадується в хроніках 1389 року) – посудина із кров'ю святого Януарія. Коли реліквію двічі в рік демонструють вірним (в першу суботу травня і 19 вересня), кров нез'ясовним чином закипає, займаючи собою всю посудину.

Згідно з Католицькою енциклопедією, що виходить із 1910 року, кров святого Януарія зазвичай зріджується у травні та вересні, але під час грудневої пам'яті священномученика кров «як правило, залишається твердою». Однак в останні роки диво, як стверджують, відбувалося у всіх трьох випадках, і в місті була чимала тривога після того, як кров не розрідилася в грудні 2016 року. У попередньому році кров наполовину стала рідкою в присутності Папи Римського і стала повністю рідкою лише протягом наступного тижня.

Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ

Світлини https://religions.unian.ua, http://www.livenapoli.com