“Жива парафія буває тоді, коли присутній живий контакт з людьми”, — о. Степан Угрин
П'ятниця, 14 грудня 2018, 11:31 Секуляризація, просвітництво та вихід із зони власного комфорту — ці слова отець Степан Угрин, священик Української Греко-Католицької Церкви, здається, сповна пропустив крізь себе. Він поділився з нами під час Всецерковної зустрічі координаторів програми “Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом”, яка нещодавно відбулася у Львові, досвідом перебування й служіння в Іспанії-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- «В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»
- «Україна стала донором нових сенсів для світу», – митрополит Борис Ґудзяк
- «Храм Святих Сергія і Вакха у Римі – найдавніша пам’ятка Київської Церкви поза Україною», – отець Іван Дацько
Отець Степан переконаний, що спрага до пізнання й обмін добром сприяє розвитку справжньої живої парафії, тож про це і не тільки — далі у нашій розмові.
“Основний акцент ми ставимо на праці з катехитами”
— Отче, розкажіть, будь ласка, як стратегія Української Греко-Католицької Церкви “Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом” впроваджується у вашому осередку? З якими викликами та завданнями ви зіштовхнулися? Чи долучаються віряни до життя й діяльності в парафії?
— Основний акцент ми ставимо на праці з катехитами, щоб вони мали матеріали для навчання дітей. Потрібно розуміти, що іспанське суспільство є секуляризоване. Тож катехитичні правди дуже непросто передати сучасній молоді, яка народилася в Іспанії. Тому ми шукаємо методи, як ті матеріали краще передати юнацтву. Основна праця зосереджена на катехитах, на підтримку катехитичних шкіл та зберігання українських традицій.
Мені видається, що українці не вповні входять в іспанське суспільство, вони, можна сказати, є гостями в іншій країні, а не у себе вдома. Є такі люди, які живуть в Іспанії понад 10 років і мають труднощі у сприйнятті місцевої культури. Вони зазвичай майже не беруть участі у культурному чи суспільному житті міста, що є також показником, наскільки ти живеш тим життям, яким живе середовище довкола тебе.
Люди переважно живуть у ритмі робота—дім—робота й церква. Часом мені їх навіть шкода... Наприклад, я знаю людей, які працюють, доглядаючи важкохворих іспанців. Це є психологічно надзвичайно важка праця.
Звичайно, є люди, які виконують різну роботу, наприклад, працюють на фабриках, але щодо входження в іспанське суспільство, я думаю, що тут є проблема. Вони поки що не стали повноцінними гравцями цього середовища.
“Повинен бути постійний обмін енергією та довірою одне до одного”
— Як ви вважаєте, що робить парафію по-справжньому живою?
— Передусім жива парафія є тоді, коли присутній живий контакт з людьми. Це надзвичайно важливо. Цього цілком достатньо. Якщо людину розуміти, часто з нею спілкуватися, знати її проблеми й труднощі (тривоги) — ось, що робить парафію живою. Повинен бути постійний обмін енергією та довірою одне до одного.
“Одне важливе завдання — просвіта”
— Отче, які завдання ви ставите перед собою?
— У мене є один важливий пункт — це просвіта. На мій погляд, проблема українців — це просвіта. Я прагну, щоб люди (українці) розуміли, де вони є, що вони роблять, а також пізнавали культуру Іспанії та насолоджувалися тим, де вони перебувають. Мені хочеться, щоб вони не жили в якомусь обмеженні. Однак на це потрібен час.
“Богослужіння відбуваються українською мовою”
— А якою мовою зазвичай звучать Літургії?
— Богослужіння відбуваються українською мовою. Однак ми часом з дітьми можемо вивчити, наприклад, “Символ віри” іспанською мовою. Проте все лунає українською.
Понад рік я служу на цій парафії, яка розташована в провінції Астурія, що на півночі Іспанії. Раніше тут не було постійного священика. Загалом у неділю може бути 25-30 людей на Літургії. Це одна з найменших парафій в Іспанії. Звичайно, є й великі парафії, наприклад в Барселоні, Мадриді, Валенсії…
“Іспанія — традиційна католицька країна. Хоча тепер як нація стає секуляризованою”
— Отче, чи триває міжконфесійний та міжрелігійний діалог, чи є співпраця з благодійними організаціями, наприклад, у вашому осередку? Якщо так, то як саме це відбувається?
— Поки що контактів є небагато, бо я не так давно працюю в Іспанії. На мій погляд, міжрелігійний діалог майже не відбувається. Чому? Адже Іспанія — традиційна католицька держава, адже саме Католицька Церква домінує в країні. Хоча Іспанія як нація стає все більш секуляризованою.
Однак ми співпрацюємо, наприклад, з благодійною організацією “Карітас”. Переважно ми працюємо з українськими громадами й товариствами.
Підготувала Оксана Войтко
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»