Бачення в'язничних душпастирів щодо інституту помилування було представлено на круглому столі в Києві

Під час заходу відбувся діалог між представниками наукової спільноти, Київського регіонального центру Національної академії правових наук, Департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України, політичними та громадськими діячами, а також практичними працівниками органів та установ виконання покарань, капеланами. У ході дискусії були проаналізовані проблеми у вітчизняній процедурі помилування та його вдосконалення в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.

У роботі круглого столу взяли участь близько 40 учасників. На запрошення організаторів події у праці круглого столу взяв участь Голова Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України протоієрей Костянтин Пантелей. Аналізуючи застосування в пенітенціарній практиці інституту помилування, о. Костянтин висловив ставлення душпастирів до морально-правової колізії, яка виникає у відношенні до осіб, що учинили злочини особливої тяжкості й мають відбувати довічну кару.

«З одного боку, довічне ув’язнення – це прихована страта, що триває роками, коли ми не передбачаємо можливості реінтеграції покараної особи до суспільства. З іншого боку, помилування стає можливим після відбуття засудженим більшої частини терміну покарання. А як бути, коли термін не має виразного кінця, окрім часу смерті. В біблійно-богословському розумінні помилування як акт милосердя може бути надано після визнання особи винною у відповідь на її каяття. При застосуванні вищої міри заміна довічного вироку на покарання на певний термін в результаті помилування мала би бути доступною негайно після того, як вирок вступає у законну силу. Це зменшило би число довічно засуджених», – вважає капелан.

«Також необхідно мотивувати суспільні і волонтерські ініціативи та збільшувати на території в'язниць простір для соціальних програм. Досі таких приміщень для індивідуальної і групової праці із засудженими – обмаль», – зазначив о. Костянтин.

Відтак відбулась презентація колективної монографії «Інститут помилування в Україні та світі» та обговорення найбільш актуальних питань щодо помилування.

В рамках конференції обговорювалися такі теми: загальні засади здійснення помилування в Україні; історія розвитку та світовий досвід функціонування інституту помилування засуджених; підготовки матеріалів установами виконання покарань за клопотаннями про помилування засуджених; критерії помилування засуджених актуальні питання помилування засуджених до довічного позбавлення волі. Усі учасники отримали збірники матеріалів круглого столу.

Голова Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей в котрий раз висловив заклик до учасників заходу докласти зусилля для збереження у Києві закладу пенітенціарного профілю. Адже ІКВС вже два роки не отримує державного замовлення на підготовку спеціалістів.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ
за матеріалами сайту Національної академії
правових наук України