Блаженніший Любомир зустрівся із студентами Львівського національного університету імені І. Франка

У Львівському національному університеті імені І. Франка 12 березня 2012 відбулася зустріч Блаженнішого Любомира (Гузара), Глави УГКЦ у 2001-2011 роках, зі студентами. На цій зустрічі було коло 700 молодих людей. Представлення розпочав ректор Університету Іван Вакарчук, який сказав: «Я маю високу честь і особливу приємність представити вам Емеритованого Верховного Архиєпископа  Києво-Галицького УГКЦ Блаженнішого  Любомира (Гузара). Наша зустріч відбувається в рамках "Університетських зустрічей" і я запрошую вас до діалогу, щоб ви ставили різні питання, які щодня нас турбують». Блаженніший Любомир сказав зокрема таке: «Хочу сердечно подякувати  ректорові за цю можливість зустрічі з вами. Я стараюся проводити такі зустрічі в різних містах, але завжди трошки почувався незручно, що не мав зустрічі тут, у рідному місті, де я народився, в тому славному нашому Національному університеті імені І. Франка. Тому дуже вдячний за цю можливість, за запрошення бути з вами. Старатимуся дуже коротко представити кілька думок, щоб розпочати, а далі так, як було згадано – ваша свобода у питаннях, повна свобода... У Святому Письмі є згадка, що якийсь законовчитель підійшов до Ісуса Христа і запитав, яка найбільша заповідь. Христос, цитуючи Старий Завіт, відповів: любити Бога і любити ближнього, як самого себе. Ми часто ставимо собі запитання, як то маємо любити ближнього, як самого себе. Бо ж для нас поняття любові до самого себе часто означає шукати якоїсь вигоди, щоб все було так, як ми цього хочемо, без великого зусилля, щоб було приємно, легко. Таке наше уявлення про любов до самого себе. Але не в тому річ. Любити самого себе, можна б сказати, це зовсім щось інше. Це означає старатися зрозуміти, звідки я взявся, усвідомити, що я існую, бо така воля Божа. Бог дав мені дар життя, а крім самого життя, ще дав мені різні таланти. Нема людини, яка б не мала якогось таланту. Хтось має більший, хтось менший, хтось більш помітний, хтось менш помітний, але нема людини, яка б не одержала від Бога якоїсь здібності. Від Господа ми одержали також  покликання, - покликання щось робити, виконувати якесь життєве завдання. Коли ми так міркуватимемо, то зрозуміємо, що ми є дуже важливі. Бог нас створив, Бог нас обдарував, тобто дав нам також гідність бути людиною, подарував нам таланти... Постає тоді друге запитання: якщо я такий обдарований, то кожна людина, яку я зустрічаю, так само обдарована, як і я; може, вона має інші дари, інше покликання, але вона людина і пишається тією самою гідністю, тим самим правом свободи, що і я. І тоді мені також починає просвічуватися правда, що я не тільки створений для себе, а й що створений у суспільстві, що я не сам, що Господь Бог також подарував мені безліч братів і сестер, таких людей, як я, і на цьому будуємо все наше розуміння суспільства. Суспільство складається з осіб, які мають свою особистість, неповторну вдачу, особливі дари. Але, з другого боку, я створений як суспільне, соціальне єство, і я не буду вповні людиною, якщо не  спілкуватимуся з іншими, такими, як я. І на цьому побудоване наше суспільство. Тому, коли чуємо цю заповідь про любов до Бога і ближнього, починаємо розуміти, що інакше бути не може: якщо я не шануватиму самого себе, то, значить, не зрозумію, хто я і що означає бути людиною, не зможу гідно і належно спілкуватися з іншими. Це є та підстава, на якій ми повинні будувати наше людське суспільство». Тоді Архиєпископ відповідав на різні запитання. Студенти хотіли почути про значення посту в житті студентів, про ініціативу 1 Грудня, як прилучитися до цього, про викладання богословських предметів в університетах, про капеланство при навчальних закладах, про патріархат нашої Церкви.. Блаженніший Любомир відповів лише на частину питань, на решту пообіцяв відповісти поштою. Після цього хор університету виконав низку творів. На закінчення зустрічі ректор навчального закладу  від імені викладачів і всіх присутніх склав сердечну подяку гостеві за цей діалог. Крім того, побажав Блаженнішому Любомирові доброго здоров’я і щоб подібні зустрічі відбувалися із молодими людьми та викладачами в інших університетах, а також щоб  їх учасники, прислухаючись до відповідей, могли ставати кращими.  

Повідомила с. Вероніка Хитра