Блаженніший Святослав: "Спільнота «Віра і світло» – дорогоцінна посудина нашої Церкви"

Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) сьогодні під час Богослужіння, яке він очолив у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, привітав київську спільноту «Віра і світло» з 15-річним ювілеєм. Під час своєї проповіді ( слухати) Глава УГКЦ сказав, що завдяки «Вірі і світлу» ми маємо можливість, нагоду виявити до дітей з особливими потребами «особливу любов, особливу увагу». «Така спільнота, зокрема тут, у нашій громаді, є особливою нагодою, а відтак учителькою усіх нас, учителькою людяності, любові й милосердя», − зазначив Предстоятель УГЦК. Вітаючи «Віру і світло» з ювілеєм, Блаженнішому Святославу згадався один випадок з історії християнства: «В актах мучеництва першого римського мученика архидиякона Лаврентія описаний такий випадок. Імператор Декій вимагав, щоб цей Лаврентій віддав римській владі церковні скарби. Що зробив Лаврентій? Він зібрав тих людей, які були відкинуті тогочасним римським суспільством: хворих, калік і немічних. Привів їх до тогочасного римського правителя і каже: «Це скарби Церкви, це дорогоцінні посудини – коли хтось вкладає в них свої скарби, той отримує скарб життя вічного». «Тому сьогодні, святкуючи ювілей «Віри і світла», – продовжив Блаженніший Святослав, – ми кажемо, це дорогоцінні посудини: коли хтось вкладає в них свої земні скарби, той справді отримує скарб життя вічного». Він побажав, щоб спільнота розвивалася і була нагодою огорнути «нашою любов’ю і увагою всіх тих, які сьогодні потребують допомоги». Глава УГКЦ побажав ще не одних 15 років «такого вчительства людяності й любові для нашої Церкви та всього українського суспільства». Після Богослужіння в соборі учасники спільноти «Віра і світло» поспілкувалися з Блаженнішим Святославом, отримали від нього благословення і… заспівали йому кілька пісень у супроводі гітари. Член «Віри і світла» Владислав Жушма належить до спільноти майже всі 15 років. Він наголошує: «Наша спільнота збирається не для того, щоб робити для когось щось, а для того щоб побути разом. Це одна з основних рис «Віри і світла». Ми сприймаємо кожного неповносправного, хто приходить до нас, як повноцінного члена суспільства. Кожен із них має свої особливі дари, які не завжди хтось інший в них помічає, вони відкриваються в нашій спільноті. Це дар любові, дар відкритості серця, дар простоти, дар безпосередності. Коли приходимо в спільноту – найперше зустрічаємо людей, які біжать до нас з відкритими обіймами, які біжать до нас і не зважають на те, хто ми за освітою чи посадою…». Київські зустрічі «віросвітлян» проводяться щомісяця, крім того є приватні зустрічі. Учасники спільноти часто вирушають у якісь походи, поїздки чи просто сидять у кав’ярні, спілкуються. Пані Ольга була одною з перших учасників спільноти. Спочатку їй у цьому допомагали сестри служебниці. Зараз Ольга Миколаївна – директор інтернату в Києві, теж для дітей з розумовими вадами. «Спочатку, – пригадує вона, – довго не могла зрозуміти, що це таке, що треба з ними робити. Спершу зустрілися просто, потім уже поспівали, потанцювали, помолилися, попоїли разом... І так все розпочалося. Я зрозуміла, що це дуже потрібно людям. Бо з такою дитиною дуже важко, з нею не дуже й вийдеш кудись, тому дитина не має де, лише як вдома, з кимось поспілкуватися, а так вони мають можливість вийти за межі свого дому, відчути якусь свою потрібність, гарно провести час». До речі, у спільноту приходять не тільки діти греко-католиків, а й з інших конфесій, навіть ті, чиї батьки ніколи не ходили до будь-якої іншої Церкви. Нагадаємо, що «Віра і світло» – це міжнародний християнський рух спільнот, який об’єднує розумово неповносправних осіб, їх батьків та молодь-приятелів для спілкування, молитви… Сьогодні у Патріаршому соборі вірні Греко-Католицької Церкви переживали ще одну, як сказав Блаженніший Святослав, цікаву й унікальну подію. «Нині в нас народився новий священик, – радісно сказав він. – Ми поставили у сан пресвітера, священика Христової Церкви диякона Володимира Мальчина. Це небуденна подія в житті Церкви». Щодо цієї нагоди у Глави УГКЦ теж знайшлася цікава історія: «Продовжуючи роздуми над «хлібом життя», про яке писав і проповідував Іван Богослов, пригадую собі таку подію. Одного разу я відвідував дуже вбогу українську парафію серед пустельних просторів Аргентини в провінції Чако. Тоді там була велика посуха і багато людей не мали що їсти, бо були селянами і жили з того, що дає їм земля. Але коли мене вітали люди, сказали такі слова: «Владико, дайте нам священика, щоб нам ніколи не забракло хліба життя, бо на хліб щоденний ми вже якось собі заробимо, а дайте нам священика, аби кормив нас небесним хлібом, хлібом життя вічного». Ці слова Блаженнішого Святослава дуже зворушили і він завжди пригадує їх, коли висвячує нового священика. Під час Богослужіння, за зізнанням Предстоятеля УГКЦ, священики просили, щоби Господь дав новому священику Володимиру всі «сили й благодаті, яких він потребуватиме для святого звершення святої місії, яка попереду на його життєвому шляху».  

Департамент інформації УГКЦ

Фото http://social.ugcc.org.ua/