«Бо покликав нас Бог не до нечистоти, але до освячення». (1 Сол. 4, 7)

Здебільшого гріх нечистоти пов’язують з порушенням вимог Божої любові у сфері сексуальності, що призводить до розпусти і різних сексуальних збочень та злочинів. Сутність нечистоти як сексуального гріха полягає «в нестримному та невпорядкованому пошуку тілесної насолоди, коли людина керується самолюбством і бажанням догодити собі, часто – ціною своєї гідності та гідності іншої особи» (Катехизм УГКЦ, 761). Однак, як і кожен з головних гріхів, також і нечистота згубно впливає на всю створену Богом дійсність і є коренем інших гріхів.

«З нутра бо, з серця людини виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. Уся ця погань виходить з нутра й оскверняє людину» (Мр. 7, 21-23) – навчає нас Ісус Христос. Це є ключовий біблійний текст, який пояснює суть нечистоти як головного гріха. Бачимо, що зовнішньому виміру нечистоти передує вимір внутрішній.

Нечистота є закорінена в сутності гріха як такого, як екзистенційної постави перед Богом, коли, спокушена брехливою обіцянкою нечистого, людина зачиняє перед Богом двері своєї душі і, таким чином, поринає в болото душевних та тілесних нечистот.

Цей гріх, як кожен із головних гріхів, направлений передусім на поневолення свідомості та свобідної волі. Образно кажучи, нечистота засліплює духовні очі та підштовхує свобідну волю до гріховного болота. Поневолений розум перестає замічати духовний бруд та його згубні наслідки в сексуальному, суспільному та екологічному вимірах. Рівно ж, людина втрачає почуття відрази та сорому як до внутрішньої, так і до зовнішньої нечистоти. Більше того, поневолена гріхом і важко хвора свобідна воля тягнеться до нечистих – гріховних вчинків в різних вимірах життя та діяльності: від сфери сексуальності – аж до забруднення довкілля та знищення Божого світу – природи.

Трагічність і згубність багатогранних та далекосяжних наслідків нечистоти важко переоцінити. У сфері сексуальності цей гріх призводить до розпусти, перелюбу, проституції, порнографії, сексуального насильства, інцесту, розлучень та руйнування сімей, різних сексуальних злочинів, а також до зазіхання сексуальних девіацій на те, щоб стати суспільною нормою, що в свою чергу приводить до моральної деградації та незворотного вимирання суспільства.

У сфері спілкування та суспільних взаємостосунків нечистота матеріалізується в нечистих словах, безсоромній та брутальній лайці, брехні, обмові, наклепі, зневазі, руйнуванні доброго імені людини та довіри між людьми.

Особливої уваги заслуговують чисельні екологічні наслідки нечистоти. Мабуть перше – це сміття. Сміття посеред міста чи села. Сміття з вікна авто на дорогу. Сміття до яру, лісу чи до річки, а то й просто трохи далі від власного будинку, на спонтанне сміттєзвалище (що часто має місце у селах). Та це лиш перше, що кидається у вічі...

Виснажені, деградовані і отруєні пестицидами та міндобривами чорноземи, зґвалтована екстенсивним способом господарювання земля; сотні тисяч гектарів родючих українських ґрунтів, що знаходиться під промисловими відходами та побутовим сміттям; радіоактивне забруднення Чорнобиля; токсичні хвостосховища хімічних підприємств; забруднені річки та водойми; небезпечна для вживання вода колодязів та централізованого водопостачання; весняні та осінні підпали сухої трави, листя та інших рештків рослинності; шкідливі викиди автотранспорту, – все це ще далеко неповний перелік згубного впливу духовного бруду на екологічний стан планети і на саме життя людини.

В глобальному масштабі – занечищеним, cплюндрованим, виснаженим і спотвореним є обличчя всієї планети, про що свідчать такі явища як глобальне потепління, дисбаланс кліматичної системи, кислотні опади, озонові діри, широкомасштабне знищення зелених легенів землі – лісів, прогресивне поширення пустель, цілковите знищення багатьох біологічних видів.

Як бачимо, внутрішній бруд призводить не лише до проблем у сфері сексуальності та міжлюдських взаємовідносин, але й до чисельних екологічних проблем сьогодення, які загрожують не тільки матеріальному добробуту, але й безпосередньо чи опосередковано здоров’ю та життю сучасних людей та майбутніх поколінь.

Що робити? Як боротися з гріхом нечистоти? Яке основне лікарство для подолання цього важкого захворювання людської душі Церква пропонує чесноту ціломудреності. Ця чеснота допомагає не лише керувати статевим потягом і узгоджувати його з любов’ю до Бога та ближнього. Ціломудреність полягає у цілісній чистоті серця, помислів, слів і вчинків. Вже сам термін виражає дійсність цілісної мудрості. Святі отці говорять в цьому сенсі про ціліломудреність як про правильний та гармонійний устрій душі і тіла та як про життя людини у Христі.

Вчительський уряд Церкви навчає в цьому контексті про «екологію людини», яка є закорінена у стосунках Божественної любові між людиною і її Творцем та Спасителем і полягає в автентичній вірі, глибокій духовності та високій моральності. Така правдива екологія людини є запорукою екології сексуальності, екології суспільства та екології природного довкілля.

Ціломудреність, як невід’ємна складова «екології людини», допомагає усвідомити свою гідність «Божого образу», як рівно ж і гідність ближнього та всієї природи як створіння Божого. Цілісна мудрість допомагає усвідомити всю повноту нашого християнського покликання. Допомагає усвідомити, що ми є храмом Святого Духа, і не заплямовувати свою душу гріховною нечистю. Тому, зокрема зараз в часі Великого посту, скрушеним серцем просімо Господа про правдиву екологію своєї душі разом із псалмопівцем (молитвою псалму): «Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого… Серце чисте створи мені о Боже. (Пс. 51, 4-12).

Д-р Володимир Шеремета

Ця катехиза була підготована в рамках проведення Великопісної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2014.