Боже милосердя було центральною темою екологічних реколекцій для директорів Карітасів

Духовні науки були подані в такий спосіб, що в перших науках священик подавав думки для роздумів, щоб, беручи за основу біблійні тексти, пригадати те, яке місце для людини серед Божого створіння зарезервував сам Творець. «Якщо нині на конкретному місці Господь покликав нас до служіння потребуючому ближньому, то нам не слід переживати за те, як і що ми будемо робити. Єдине, що маємо зробити – це через Святе Писання, таїнства і служіння бути закоріненими в Христі, а про все інше потурбується Отець Небесний», – наголосив о. Володимир, роздумуючи на тестом зі Святого Письма (Ів. 15, 1-3).

У своїй другій науці захисник Божого створіння роздумував над тим, як слід чинити добрі діла, щоб усім від того була користь. «Для того щоб наша ліва рука не знала і не пам’ятала, що робить права (Мт. 6, 3), слід старатися зробити одну річ – пам’ятати, що все те, що робимо для інших, ми повинні робити в ім’я Того, в чиє ім’я ми хрестилися», – звернув увагу о. Володимир, даючи зрозуміти, що все це має бути зроблено з любові, безкорисливо і таємно.

У наступних науках проповідник розповідав про Боже милосердя і про важливість його прийняття як для особистого спасіння, так і для спасіння всього Божого створіння. Головною думкою стало те, що, приймаючи Боже милосердя, як поодинокі особи, так і християнські громади стають здатними чинити діла милосердя стосовно інших, трансформуючи Боже милосердя в конкретні вчинки. «Діла милосердя – це ніщо інше, як свідчення того, що прийняте Боже милосердя почало плодоносити, і це християнська віра в дії», – сказав з переконанням духовний отець.

У підсумковій науці провідною думкою стало те, що кульмінацією життя та діяльності людини як «вінця» Божого створіння має стати прослава Творця. «Якщо нам вийде очолити створіння, щоб прославити Творця – можна сказати, що з точки зору Вічності нас можна буде назвати успішними», – резюмував заступник церковної екологічної інституції.

Завершуючи реколекції, о. Володимир сказав, що безмежно вдячний Богу за ці дні й за те, що Господь зробив його свідком того, як Боже милосердя сходило в саме серце соціального служіння УГКЦ.

«Нехай цей ніжний, повний любові до свого створіння доторк милосердного Отця Небесного через вас відчують і всі ті, кого Провидіння ставитиме на вашому життєвому шляху і у вашому служінні», – побажав на завершення реколектант.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології