Час у поглядах науковців: в УКУ видали другий том серії «Обрії науки»
П'ятниця, 20 листопада 2020, 12:20 Спільна праця львівських науковців та їхніх колег, присвячена темі часу, вийшла друком за підтримки Українського католицького університету і Програми досліджень модерної історії та суспільства України імені Петра Яцика. Презентація нової книжка «Обрії науки ІІ. Історії часу» відбулася в режимі онлайн. Відтепер книга у вільному доступі.
-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В УКУ освятили дитячу читальню, названу на честь жертводавців зі США – Ольги і Герберта Ширмерів
- В УКУ відкрили Центр гідності дитини для запобігання сексуальному насиллю над дітьми та для поширення культури безпеки
- У Львові презентували історичний онлайн-проєкт про депортації українців 1944 -1946 років
Редакторами видання є троє львівських науковців: доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу Інституту фізики конденсованих систем НАН України Юрій Головач, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак та доктор фізико-математичних наук, професор, директор Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. Івана Франка Богдан Новосядлий.
Книжка «Обрії науки ІІ. Історії часу» є другою у серії нарисів за матеріалами доповідей, виголошених на щомісячному семінарі «Обрії науки». Цього разу автори пропонують читачам добірку статей, присвячених темі часу – як категорію часу розуміють представники різних дисциплін: астрономи, фізики, богословии, філософи, психологи, соціологи, мовознавці, семіотики, історики.
На жаль, не всі автори дочекалися виходу праці, але пам’ять про них назавжди залишились на сторінках книжки. Одним із них є польський і англійський філософ та соціолог Зиґмунт Бауман. Його нарис «Невелике доповнення до довгої соціальної історії часу» підготували на основі виступу, виголошеного у Львові. «Я був причетний до його виступу і вважаю, що поява цієї статті українською мовою це подія», – наголошує доктор історичних наук, професор УКУ Ярослав Грицак.
Ігор Мриглод, співавтор книжки, фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України подякував Ярославу Грицаку та Юрію Головачу за ідею створення дискусійного майданчика для науковців різних сфер, де вони мають можливість обговорити взаємно цікаві теми.
«Ця ідея є феноменальним явищем, принаймні, в регіональному розрізі, я не знаю подібних альтернатив, де впродовж п’ятнадцяти років відбуваються такі зустрічі. Вони є цікавими всім, бо мають родзинку, що приваблює молодь та представників різних фахових напрямків. А те, що до Ярослава Грицака та Юрія Головача приєднався астрофізик Богдан Новосядлий є сигналом, що можна переходити на значно ширший масштаб», – сказав Ігор Мриглод.
Декан філософсько-богословського факультету УКУ, доктор біблійного богослов’я о. Юрій Щурко поділився думками щодо своїх напрацювань у книзі: «Моїм завданням, оскільки я є бібліст, було розповісти популярною мовою про те, як час представлений у Біблії. У своєму нарисі я спробував показати читачеві загальне осмислення часу людьми, які сприймають Всесвіт, історію і час через призму Святого Писання. Коли ми відкриваємо Біблію (Старий і Новий завіт), то бачимо, що вона починається і закінчується згадкою про час. Особлива увага сфокусована на Бозі, який є вічний і дає початок часу. Отже, вся напруга у моїй статті – між історичним часом і тим, що ми називаємо вічністю».
Впродовж зустрічі автори наукових нарисів ділилися своїми напрацюваннями та відповідали на запитання колег. У такий спосіб присутні мали змогу ще раз пройнятись темою часу у різних поглядах.
Доктор філологічних наук, професор Школи журналістики і комунікації УКУ Борис Потятиник у своєму нарисі розглянув час з точки зору медійності: «Особливість мого тексту в тому, що я намагався формалізувати і підвести теоретичну базу під ті погляди, які давно існують. Якщо взяти визначення медійного часу, то я спробував подати кількість подій, які висвітлюють за певний період. Такий свого роду дріб. Ця кількість подій у медіа постійно зростала, причому не завжди гладко. У літописах не на кожен рік знаходилася подія, тому що, на думку деяких літописців, не відбулося нічого цікавого. З епохи Гутенберга це все прискорюється і після того, як з’явилися перші газети, у XVII столітті, виникла ідея, що новини можуть бути тижневими. Так у наше життя увійшли тижневики, потім щоденні газети, з’явилися радіо, телебачення, інтернет. Врешті ми дійшли до межі сприйняття щохвилинних новин, може було б і щосекундно, але наша психіка і увага не здатні на таке швидке оновлення».
Зараз науковці в пошуку ще однієї спільної теми, щоб провівши обговорення, через два роки видати ще один том серії «Обрії науки».
Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://ucu.edu.ua
- Кам’янсько-Подільська єпархія УГКЦ долучилася до Всеукраїнської акції «Посади дерево миру»14 квітня
- «Наша сторінка – це середовище не лише для молоді, яка вірить у Христа. Вона промовляє й до тих, хто Його ще не пізнав», – блогери в чорному14 квітня
- «Бог і пандемія» – книжка про відповідь християн на коронавірусну кризу14 квітня
- ВРЦіРО та Міндовкілля об’єднують зусилля для екологічного виховання українців14 квітня
- Блаженніший Святослав: «Українська Греко-Католицька Церква як глобальна Церква». Погляд із Рима на 10 років служіння Глави УГКЦ14 квітня

Блаженніший Святослав: «Українська Греко-Католицька Церква як глобальна Церква». Погляд із Рима на 10 років служіння Глави УГКЦ14 квітня
Протягом 10 років Блаженніший Святослав очолює Українську Греко-Католицьку Церкву, найбільшу зі Східних Католицьких Церков свого права....
-
Блаженніший Святослав на похороні своєї мами Віри: «Хочу, щоб мій біль перетворився на проповідь християнської віри у воскреслого Христа»
-
«У сповідальниці священник є інструментом Божої ласки», – о. Тарас Валах
-
«Ми щасливі, бо є свідками не того, як церкви руйнують, а як будують», – владика Богдан Дзюрах про спорудження Патріаршого собору
-
Чи можна сповідатися онлайн? Відповідає протоієрей Тарас Валах
-
Отець Орест Фредина: «Якщо ми віримо в Ісуса Христа, то не маємо носити жалобу за покійними»
-
«Молитва за померлих — це визнання нашої віри в життя вічне у воскреслому Ісусі», — о. Орест Фредина у «Відкритій Церкві»
-
Лариса Ґаладза, Мирослав Маринович, Андрій Гундер, с. Теодора Шулак, Тарас Тополя та Ігор Козловський про своє бачення майбутнього УГКЦ
-
Знакові події в УГКЦ за останні десять років
-
Піст і наші екозвички із деканатом душпастирських справ УКУ
-
Глава УГКЦ про нове бачення Церкви: «Ми мусимо зійти зі своїх п’єдесталів і обмити людські рани»
-
Блаженніший Святослав розповів, хто з попередників мав на нього найбільший вплив, і звернувся до вірних з особистим проханням
-
Парафія Благовіщення Пречистої Діви Марії м. Коломиї вітає Блаженнішого Святослава з нагоди 10-ї річниці інтронізації на Отця і Главу УГКЦ
-
Єпископ Йосиф Мілян привітав Главу УГКЦ з ювілеєм інтронізації
-
Від Теофілакта до Святослава: спадкоємність видатних Київських митрополитів
-
«Обрання Блаженнішого Святослава Главою УГКЦ було фантастичним свідченням і для інших Церков в Україні», – Мирослав Маринович