Члени Української Греко-Католицької Церкви Канади у 2012 році відзначатимуть сторіччя блаженного священномученика Микити (Будки)

У 2012 році члени УГКЦ Канади відзначатимуть сторіччя першого єпископа українських греко-католиків в Канаді - блаженного Микити (Будки). З нагоди цієї важливої події греко-католицькі єпископи Канади запросили Синод Єпископів УГКЦ провести свою щорічну зустріч у Канаді. Про це офіційно повідомлено в Душпастирському листі українських греко-католицьких єпископів Канади до духовенства, монашества та мирян УГКЦ в Канаді від 19 січня 2012 року, в якому проголошено 2012 рік Роком Господнім - сприятливим УГКЦ в Канаді. У зустрічі, яка відбуватиметься з 9 до 16 вересня 2012 року у Вінніпезі, що в Канаді, візьмуть участь близько 40 єпископів УГКЦ. Як зазначено у листі, заплановано також проведення різних громадських заходів, зокрема 9 вересня 2012 року відбудеться Божественна Літургія з нагоди початку Синоду в катедральному соборі Святих Володимира і Ольги у Вінніпезі. А 16 вересня 2012 року відбудеться громадський бенкет у провінції Манітоба (Канада), який відвідають також єпископи інших Церков. Для організації проведення Синоду Єпископів УГКЦ був створений спеціальний комітет у вищезгаданій провінції.  

Департамент інформації УГКЦ

 

Довідка

Блаженний Микита (Будка)

Народився у селянській сім'ї 7 червня 1877 року в селі Добромірка Збаразького повіту. Після закінчення теологічних студій у Відні та Інсбруці отримав 25 жовтня 1905 року священичі свячення [святитель - Митрополит Андрей (Шептицький)]. 15 липня 1912 року призначений Папою Пієм XI єпископом для українців-католиків у Канаді. У цій країні він заклав основу для дальшого розвитку української греко-католицької митрополії. Єпископська хіротонія відбулася у Львові 14 жовтня 1912 року. Щойно рукопокладений Владика Микита розпочав архиєрейське служіння з об'єднання духовенства та богопосвячених осіб разом з мирянами Української Греко-Католицької Церкви, розкиданих по величезній Канаді, в одну Церкву, спочатку як єдиний всеканадський екзархат, який пізніше переріс у митрополичу провінцію з однією архиєпархією та чотирма єпархіями. Завдання, яке чекало молодого 35-річного Владику Микиту, було величезним. Йому необхідно було, крім того, отримати державне визнання Церкви з боку Уряду Канади, створити та розвивати добрі відносини з Римо-Католицькою Церквою та іншими конфесіями, які також допомагали українським іммігрантам, котрі поселялися тут з 1891 року, а також відповідати на виклики нової культури і нового способу життя. Владика Микита здійснював свою місію в Канаді з 1912 року до свого остаточного повернення до Європи в 1928 році. Він багато страждав протягом цього періоду і його здоров’я погіршилося. В Україні він повернувся до свого душпастирського служіння 1928 року і став Генеральним вікарієм Митрополичої капітули у Львові. Займався відновленням санктуарію Богородиці в Зарваниці. У часи комунізму Владику Микиту, попри те що він був канадським громадянином, заарештували разом з іншими єпископами в Україні та засудили до концентраційного табору в Казахстані за те, що викладав у підпільній семінарії та відправляв у 1939 р. Панахиди за жертвами більшовицького терору, агітував за відокремлення України від СРСР. Помер Владика Микита (Будка) 1 жовтня 1949 р. «від серцевого нападу» у таборі Караганди в 62 роки. Місце його поховання невідоме. У 2001 році, під час історичного пастирського візиту Папи Івана Павла II в Україну, Владика Микита був беатифікований разом із іншими мучениками віри.