«Дивиться, але не бачить. Людина, яка недооцінює дар віри і перестає вірити в Бога, стає подібною до сліпця», – Глава УГКЦ

Предстоятель УГКЦ зазначив, що євангелист Лука в особі Ісуса Христа відкриває нам постать Бога, який приходить.

«У момент наближення Христа на узбіччі сидить сліпий. Цікаво, що в образі постаті сліпця Лука нам представляє звичайну віруючу людину. Сліпець сидів край дороги і просив милостиню. Тобто розуміємо, що його життя було залежним від інших, тож, щоб жити, він мусив звіритися не на власні сили чи здібності, а на когось», – пояснив проповідник.

Коли сліпець почув, що дорогою йде Ісус Назарянин, зрозумів, що саме Він є тим єдиним, на кого вповні можна звіритися. «Єдиному Богові можна повірити», – ствердив Блаженніший Святослав, додавши, що чудо оздоровлення цього єрихонського сліпця було основане на його вірі. Тому вкінці Христос і каже: «Віра твоя спасла тебе».

Отець і Глава УГКЦ запросив вірних глибше пізнати постать сліпця, яка, за його словами, для кожного з нас є дуже важливою.

Він пояснив, що цей жебрак, аби орієнтуватися у просторі і часі, використовував слух. У Старому Заповіті, за словами Глави Церкви, єдиним органом чуття, через який людина спілкувалася з Богом, було вухо. Саме слухання було каналом, через який у людину входила Божа сила.

«Сліпий почув слово і почав відгукуватися у своєму серці. Криком волання і молитви він просив зустрічі, зцілення і милосердя в Ісуса, який приходить. Він каже: "Ісусе Давидів, змилуйся наді мною". Досі він у милостиню від людей отримував матеріальні речі, а тепер Христос дає йому щось набагато більше. Христос його кличе до себе», – сказав проповідник.

За його словами, милостиня, яку дає йому Господь, – це милостиня повноцінного буття людської істоти. Ця милостиня є джерелом його зору. Він отримує інший контакт з тим світом, який його оточує. Тобто здатність цього сліпця звіритися на відкритість його і силу Божу зробила його здатним бути оздоровленим. Вірити – це бути відкритим на Божу силу, яку Господь Бог нам посилає у момент своєї зустрічі.

Блаженніший Святослав звернув увагу і на завершення зустрічі між Христом і сліпим жебраком – сліпий прозрів і пішов за Ісусом, славлячи Бога. «Він не залишився край дороги і не обрав іншого напрямку, а пішов за Ісусом. Це означає, що він став учнем Христа, тобто християнином. Він став носієм Божої сили, яку отримав. Здатність бачити і чути Бога перетворюється у ньому на молитву прослави», – наголосив він.

На переконання Предстоятеля УГКЦ, сучасне людство повинне сьогодні відчитати свій образ у постаті цього єрихонського сліпця.

«Можливо, донедавна сучасне людство вважало себе всемогутнім. Вважало себе здатним панувати і перетворювати світ, у якому живе. Та в певний момент те людство опинилося край дороги. Кожен із нас, як член сучасної людської спільноти, змушений сісти і відчувати, що живе з милостині. Нині ми не знаємо напевне, яким буде вихід і що буде далі. Ми не знаємо, як нам знайти вихід із тієї пандемічної ситуації, у якій опинився світ. Людина розуміє, що не може вважати себе могутнішою за той світ, у якому живе. Не може бути могутнішою за те довкілля, у якому Бог кличе її жити. Тому сьогодні в обставинах сучасного світу людина, яка часто недооцінювала дар віри як дар повноцінного сприйняття довколишнього світу, яка перестала вірити в Бога, з часом перетворилася на людину, подібною до сліпця: дивиться, але не бачить», – зазначив Глава Церкви.

Блаженніший Святослав наголосив на людській потребі звірятися на когось і переконливо ствердив, що єдиним, кому можна довіряти, є Господь Бог.

«Нехай Господь Бог зцілить нас у нашій здатності вірити. Нехай відкриє нам наші духовні очі і вуха, щоб ми чули Його Слово, а відтак стали здатними до оздоровлення. Нехай Господь до кожного з нас сьогодні скаже: "Прозри, віра твоя спасла тебе". Нехай в обставинах мороку і темряви, зневіри та депресії, розчарування і непевності, у якому ми зараз перебуваємо, ми справді змогли встати і, прозрівши, іти за Ісусом, славлячи Бога», – побажав на завершення Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ