«Для того щоб ми жили вічно, Господь пропонує себе в Пресвятій Євхаристії», - єпископ Йосиф Мілян

У своєму слові архиєрей зауважив, що важкими для сприйняття були слова Господа до ізраїльського народу, коли Він говорив, що є Хлібом життя. Складність, за словами владики, полягала в тому, що культура, закон і ментальність Ізраїлю не дали змоги це сприйняти.

«Чому Бог пам’ятає про людину?» - запитав у проповіді владика Йосиф. «Мабуть, людина є теж найбільш таємничою у цьому світі... Ми справді можемо сягати висот, але й можемо дуже низько падати. Люди можуть творити мистецтво та бути кандидатами Нобелівської премії в будь-якій галузі. Але й попри це, двоє осіб у хаті, ймовірно навіть кандидати на Нобелівську премію, не можуть нормально співжити», - зауважив проповідник.

Відтак протосинкел Київський навів цитату із сьогоднішньої Євангелії: «Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має життя вічне». «Сьогоднішній празник Пресвятої Євхаристії, - вів далі єпископ, - який святкує наша Церква, повертає нас у ті часи, коли Бог встановив цю Святу Тайну. Від землі живимося, на землі ростемо, споживаємо цей земний хліб, про який просимо Бога, щоб дав нам щодня. Щоб жити в цьому матеріальному світі, ми цей земний хліб їмо. Для того щоб ми жили вічно, Господь пропонує себе у вигляді хліба. Вказує нам на Тайну вечерю, яку маємо приносити Богові в жертву».

Далі проповідник зауважив, що нам дуже важко сягнути глибини Пресвятої Тайни Євхаристії. «Думаю, аби пізнати цю тематику, потрібно час від часу задумуватися над собою та над своїм тілом, котре створив Господь. У цьому тілі, як у глиняній посудині, носимо часточку Бога».

Завершуючи проповідь, владика Йосиф наголосив: «Щоб прийти та перейнятися Богом у Пресвятій Євхаристії, потрібно завдати труду та задуматися над собою, над своїм покликанням. Потрібно дати собі відповідь на запитання, звідки я прийшов, куди прямую, хто мене веде та кого маю славити. Цей празник має пригадувати, що Бог залишився з нами аж до кінця віку. Бог жертовно служить нам і благословляє з кивотів наших церков. Дуже часто Він є не помічений, не вшанований та святотацько трактований. Тому цей празник повертає нас у Великий четвер, коли Господь довершив цілопальну жертву за життя світу, даючи себе нам на поживу».

По завершенні Божественної Літургії зі словом до владики звернувся протоієрей Павло Локоть, синкел у справах духовенства Київської архиєпархії УГКЦ. Від імені духовенства та вірних Київської архиєпархії він привітав архиєрея з одинадцятою річницею єпископської хіротонії.  «Дорогий владико Йосифе! Прийміть від нас щирі привітання. Запевняємо вас, що ми, як священники, докладатимемо всіх зусиль, щоб ваше апостольство і наше покликання стали щирим і стократним плодом у Христовому винограднику», - зазначив о. Павло.

Пресслужба Київської архиєпархії